Ми з Катериною одружилися, коли вона чекала дитину. Я не можу сказати, що планував кликати її заміж, але, як майбутній тато, я людина відповідальна, тому я маю бути гарним і відповідальним батьком.
А вже через пів року після нашого весілля народилася донечка Іринка. Коли я побачив її вперше, помітив, що вона дуже схожа на мене. Я дуже любив свою донечку, коли приходив з роботи завжди йшов гуляти з нею.
Коли святкували п’ятий день народження Іринки, після свята Катерина повідомила, що залишає мене. Я не очікував такого кроку. Я дуже любив свою донечку і не уявляв, як буду без неї. Та Катерина мене заспокоїла, що Іринку залишає зі мною. Адже її майбутній чоловік не хоче, щоб Іринка жила з ними.
Як виявилося, той чоловік не хоче виховувати чужу дитину. Він сказав, що в них будуть свої діти. Дружина просто зібрала свої речі, і пішла. Залишившись удвох із донечкою, я усвідомив, що без дружини дуже непросто. Іринка постійно запитувала де наша мама, коли вона повернеться додому. Я не знав, що відповісти. Говорив, що вона поїхала далеко.
Мені було непросто самому встигати з усім. Як я міг не помічати, наскільки хорошою господинею була Катерина. Наразі я не встигав нічого. Якраз в цей час у мене на роботі виникли труднощі. Мене звільнили.
Лише зараз я зрозумів, що в нас була гарна сім’я, виявляється, що тільки я винен, адже мало часу та уваги приділяв своїй дружині. Я став шукати роботу. Нічого не знаходив з хорошою зарплатнею, тому шукав підробітки. За своєї неуваги до дружини, втратив її. Довго ходив, шукав роботу. Гарно оплачуваної не знайшов. Час минав, Іринка підростала. Все менше питала за маму. Незабаром школа, знову гроші потрібні. Один знайомий пояснив мені, що я можу подати на аліменти, адже виховую дитину один. Я так і зробив.
А якось зустрів свою дружину, вперше за багато часу. Вона виглядала прекрасно. Наче молодшою стала, гарна зачіска у неї, впевнена в собі. Я весь час дивився на неї. В черговий раз шкодував, що все так склалося.
Катерина запитала, чи може вона бачитися з дитиною, я не заперечував. Два роки минуло, як Іринка не бачила маму. Перша їхня зустріч була зворушлива. Надалі донечка почала часто спілкуватися з мамою. Інколи залишалася в неї ночувати. Я був не проти. Можливо прийде час, і Катерина повернеться до нас. Я дуже сподіваюся на це.
Чоловікові Катерини не подобається, що вона спілкується з Іринкою. Йому не подобається, коли по квартирі бігає дитина, він звик до тиші. Але Катерині до того діла немає. Вона так скучила за донечкою, що залишила б її у себе. Але сама живе в чужій квартирі, тому поки згодна і на таке життя. А я досі не втрачаю надії, що прийде час і моя колишня дружина повернеться до нас з донькою.
Фото ілюстративне.
