fbpx
Життєві історії
Ми вирішили з Іваном, що робити весілля не будемо, адже грошей у нас не було. Та згодом подзвонила його мама, сказала, що ми як хочемо, а вона з доньками на весілля приїде

Мій чоловік завжди жив зі своєю бабусею, мама народила його ще молодою, а потім знову вийшла заміж, а Івана залишила доглядати бабусі.

У другому шлюбі в неї вже двоє доньок, але з тим чоловіком вона розлучилася, тому з доньками живе одна. Живуть вони, можна сказати зовсім небагато, але на звичайне життя грошей вистачає.

Бабусі вже не стало, її доглядав мій чоловік, тому свою двокімнатну квартиру вона залишила йому.

Ми з Іваном не з багатих сімей, адже у мене теж бідна родина, допомоги немає від кого чекати. А бабусина двокімнатна квартира потребувала гарного ремонту, у ній все стареньке, меблі потрібно було купити, техніку. Ми тому вирішили з Іваном весілля не робити, а просто розписатися, але йому відразу подзвонила мама:

– Як це весілля не буде? Ми хочемо приїхати до вас, давно не бачилися. Хочемо разом з вами відсвяткувати, загалом, як хочте, а найближчих родичів маєте хоч вже до дому запросити, я вже не буду просити ресторан.

Я ледь відмовилася від весільної сукні, не розуміла для чого вона мені вдома для гостей. Загалом назбиралося 15 гостей.

А за тиждень до свята Івана набрала його мама, вона сказала, що в неї навіть грошей зараз немає на квитки, щоб приїхати до нас, просила позичити, коли приїде, обіцяла повернути.

Іван купив квітки мамі з сестрами в дві сторони, вона казала, що хочуть у нас ще погостювати тиждень, хоча нас ніхто не запитував, звичайно, чи ми цього хочемо.

Мама з сестрами приїхали на свято, гарно ми посиділи. Усі гості стали розходитися по домах, і я зрозуміла, що мама з сестрами нам так і нічого не подарували. Тиждень вони у нас просиділи, не витративши на це ні копійки, взяли квитки в Івана і поїхали додому.

Зрозуміло, що жодної копійки нам ніхто не дав і не повернув, чоловік не питав вже нічого у мами, а я вже не хотіла теж нічого запитувати, адже було ясно, що якби людина хотіла віддати гроші, вона б вже давно їх повернула.

Нам навіть не було вже за що їхати на відпочинок після розпису, так ми зустрічали родину і проводили святкування для неї, доводилося вже позичати гроші.

Минув час, я чекаю дитину, через декілька тижнів стану мамою і щодня моєму чоловікові телефонує свекруха.

Мама чоловіка каже, що теж бабуся, така сама, як і моя мама і хоче побачити свого онука, тому має приїхати на виписку, але грошей у неї немає, просить позичити і обіцяє повернути.

Чоловік пояснює, що у нас теж зараз грошей немає, ми нікому нічого позичати не будемо. Мама образилася і телефонувати нам зовсім перестала.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page