fbpx

Ми вирішили влаштувати сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої і обговорити подальші дії. Прийшли ми в призначений час в гості, взяли з собою тортик. Нас теж цілком пристойно зустріли – з гарно накритим столом. Вирішили все робити навпіл і за традиціями. Але перед самим весіллям свати нам сказали, що грошей у них немає і щоб ми самі за все платили

Життя повне несподіванок і не завжди приємних. Нашому синові 21 рік, він вчиться на четвертому курсі університету, при чому, вчиться платно. Самі розумієте, обходиться недешево. Але ми з чоловіком сподівалися, що син закінчить навчання, влаштується на пристойну роботу і буде добре заробляти. Але всі ці мрії відійшли на другий план.

Нещодавно син ошелешив нас – привів до нас на оглядини свою наречену. Ну, як на оглядини. Виявилося, дівчинка чекає дитину, і молодь прийшла порадитися, що робити. Дівчинці лише дев’ятнадцять років. Але, загалом, претензій немає – скромна, спокійна, хороша дитина.

Нам, звичайно, це не сподобалося, адже так рано одружувати сина ми ніяк не планували. Ми головами похитали, зітхнули, але вирішили підтримати молодь. Хоч і не думали ми так рано дідусем і бабусею ставати, але що робити. Та й сам факт, що у нас скоро буде онук чи онука, дуже нас тішив. Тішило і те, що син з себе відповідальності не зняв – значить, правильно ми його виховали.

Якщо весілля не уникнути, ми вирішили зробити все правильно. Вирішили влаштувати, щось типу сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої і обговорити подальші дії.

Прийшли ми в призначений час в гості, взяли з собою тортик. Нас теж цілком пристойно зустріли – з сиром-ковбаскою і гарно накритим столом. Посиділи, обговорили. Молодь хоче весілля. Невелике торжество, але знову витрати. Син у нас єдиний. Грошей зайвих немає, але якщо взяти підробіток, та заощадити, то прорвемося.

На тому і зійшлися, що все скромненько, але не гірше, ніж у людей. Вирішили все робити навпіл і за традиціями. Ми молодим обручки купили і половину за ресторан оплатили. Дрібні витрати ми взагалі, взяли на себе, щоб зайвий раз не турбувати майбутніх сватів.

Тут якось син приходить додому засмучений, питаю: «Що трапилося? Чому на тобі немає лиця?». Виявляється, наші майбутні свати вирішили, що все дуже дорого і такі суми вони не потягнуть. Сказали синові: «Ти вже практично чоловік, значить сам все і оплачуй. Ні, ми, звичайно, повернемо частину грошей, але не зараз. Зараз грошей немає. Ну, або нехай твої батьки, як би в борг, нам дадуть, а ми як зможемо відразу повернемо».

Я була ошелешена. У нас все куплено, ресторан оплачений, гості запрошені, причому, з їхнього боку гостей в два рази більше.

Подзвонила майбутнім родичам, а вони кажуть: «Ми не знали, що все так дорого, ми не очікували, у нас несподівані витрати, ми потім повернемо, гостей скасувати не можемо, а то образяться».

Чесно, я не розумію, як так люди можуть поступати. Першою моєю думкою було все скасувати. Але сина з невісткою шкода, ми ж уже пообіцяли. Та й в ресторані всю суму не повернуть. Та й наші родичі теж образяться.

Ми в повній безвиході і розгубленості. Якщо вони зараз так себе повели то, що далі буде? Чи все-таки скасувати? Можна і повірити, що вони справді, повернуть гроші… Але вони, навіть, доньці вбрання не купили, бідна дівчинка, ходить в очі мені заглядає, видно на нас сподівається. А нам, щоб другу частину оплатити, треба кредит брати або у людей позичати. І наречену якщо одягати, теж обійдеться в пристойну суму.

Ось, що зараз робити? Чоловік каже, брати кредит, адже у нас єдиний син. Проте, нема ніякої гарантії, що гроші нам повернуть.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page