Ми з моїм чоловіком достатньо забезпечені для нашого віку люди, але ми не багачі, а люди середнього достатку, тому намагаємося допомагати своїм батькам, як можемо. Однак те, що колись починалося як безоплатна та щира допомога близьким та рідним людям, переросло в те, що вони просто сіли нам на шию. А як з цього всього вибратися, ми тепер не знаємо.
Я розумію, що це не їх вина, адже вони дорослі люди і все життя працювали, а коли з’явилася можливість хоча б трохи відпочити – вони нею відразу вирішили скористатися. У моїй голові не вкладається те, чому ми з чоловіком повинні повністю забезпечувати їх і обмежувати у підсумку самих себе. Адже ми не живемо повним життям, що мене сильно хвилює. Невже ми, як і вони, повинні залишити свої кращі роки в надію на їх окупність в старості?
І хоча ми з чоловіком маємо спільну думку в цьому питанні, але так і не можемо зважитися на те, щоб сказати батькам про це. Ми не стільки чогось боїмося, скільки не зручно перед батьками, адже вони подумають, що ми все шкодуємо їм. Адже у батьків в нашому дитинстві ніколи не виникало думки про те, щоб не дати нам грошей, і вони ніколи не економили на нас. Просто я вже уявляю, як це може виглядати з боку: ми, невдячні діти, вирішили відібрати у них свої гроші, як допомогу, щоб витрачати на себе. Це буде сприйнято дуже егоїстично, проте щось з цією ситуацією все одно доведеться робити, тому що залишити це на волю долі не можна.
В першу чергу, звичайно, я порадилася зі своїми подругами, які не змогли сказати мені нічого виразного. Вони ніколи з подібним не стикалися. Більш того, деякі з них не те що не заміжні, а мають багатих батьків. Такі, як вони, ніколи не потраплять в нашу ситуацію.
І ми з чоловіком вирішили, що з кожним разом будемо батькам давати трохи менше грошей. І з часом поступово все владнається, ми не перестанемо їм допомагати, але у нас залишатиметься більше грошей і для нашого хорошого життя.
Мій брат підтримав таку ідею, і це не дивно. Адже нас виховували так, що людина повинна працювати, а не сидіти склавши руки.
Я наступного тижня планую піти до мами і скажу, що ми менше даватимемо їм грошей, скажу, що мені зменшили зарплату. якщо мама з татом не погодяться на це, то ми взагалі припинимо давати їм будь-які гроші. Але це буде виглядати, ніби я дуже жадібна донька. Тому я не знаю, чи ми прийняли правильне рішення з чоловіком.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
