Не так давно я вийшла заміж, до цього готувалася старанно і довго. Ми з чоловіком завжди хотіли зробити день нашого весілля дуже особливим днем, тому поставилися до підготовки свята з усією душею. Важко описати всі наші енергетичні витрати, приємні хвилювання, адже ми намагалася зробити так, щоб ця подія сподобалося і надовго запам’яталася всім нашим рідним та друзям.
Грошей відкладених у нас було зовсім мало.
Я не є прихильницею традиційних багатолюдних гулянь, тому наше весілля ми організували на сучасний лад – без всяких викупів, конкурсів і так далі. Ми орендували шикарний ресторан, найняли хороших музикантів, танцюристів, тамаду і оплатили фаєр-шоу в кінці святкового вечора. У нас на святі була професійна фото та відео-зйомка, величезний смачний торт та дороге і оригінальне меню.
Щоб ніхто не образився з наших найближчих людей, довелося запросити на весілля багато гостей. Багато родичів напросилися самі – телефонували і прямим текстом говорили мені з чоловіком, що хочуть погуляти на нашому весіллі, і вже дуже чекають того дня. Крім цього, на нас вплинули наші батьки, які вважали, що гостей потрібно було кликати по максимуму, так як такий захід буває всього лише один раз в житті, і як його святкувати без усієї нашої великої родини.
У підсумку, як з боку чоловіка, так і з мого боку, були майже всі наші близькі і не дуже родичі, кілька людей з роботи і наші з ним спільні друзі. Щоб організувати весілля на гідному рівні, довелося витратити величезну суму грошей. Пішли на підготовку свята всі наші з чоловіком накопичення, і довелося взяти невеликий кредит, під немаленькі відсотки, на жаль.
Після всіх наших чималих витрат, грошей на романтичну подорож у медовий місяць у нас вже не залишилося зовсім. Так як багато гостей обіцяли нам на весілля подарувати лише гроші, ми з чоловіком були дуже спокійні, не економили на святі, ми сподівалися, що зможемо повернути більшу частину вкладеного у святкування.
Весілля пройшло на найвищому рівні, всі були радісні та щасливі, батьки наші задоволені, що родичам усе сподобалося, усі все нахвалювали. Коли ми з чоловіком стали перераховувати те, що нам поклали в конверти, мені стало прикро до сліз. Всі суми були смішними, ми не повернули, навіть, вартості банкету в ресторані. Само собою зрозуміло, що на наступний день ми не захотіли вже нічого святкувати і зустрічатися з запрошеними на весілля людьми.
Мені сумно від обурення, так як ці люди перетворили банкет в балаган, їли і пили за обидві щоки, а вартість витрачених на них коштів не врахували, і подарували свої невеликі «копійки». Особливо сильно нас розчарували родичі – багато на торжестві геть почувалися вільно, і вели себе неналежно. Працівник ресторану навіть кілька разів бігав за добавкою в магазин, бо вони прямо у персоналу просили ще їжі, хтось замовляв каву, а хтось чай, але просили у персоналу, щоб це було за наш рахунок, казали, що ми все оплатимо, а нам було якось незручно при всіх відмовляти.
При цьому на весіллі багато гостей підносили конверти так, ніби поклали туди для нас мільйон, і ми їм за таку нечувану щедрість тепер ноги цілувати повинні – з таким пафосом нам їх вручали. Деякі родичі взагалі подарували нам сервізи, скатертини та інші непотрібні речі. Нормальні подарунки були тільки у батьків і у кращих друзів.
Чесне слово, тепер нікого зі своєї рідні в очі бачити не хочеться, запрошувати більше ніколи нікого не буду, а як напрошуватимуться самі, сміло відмовлятиму, бо вже навчена, досить з мене. Дуже шкодую, що взагалі їх запросили. У чоловіка аналогічна думка. Навіть на дзвінки їх не відповідаємо тепер. Замість того, щоб поїхати у весільну подорож, нам тепер доведеться працювати, щоб закрити кредит за зіпсоване свято. А найгірше, що це мав бути найщасливіший день у нашому житті, який ми б пам’ятали довго. Так, ми його запам’ятали, але не думали, що з найгіршої сторони. Лише друзі подарували нам нормальні суми, дуже вдячні їм за це, хоча вони нам не рідня, а чужі зовсім люди.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
