fbpx
Життєві історії
Ми так з чоловіком жили добре, що я боялася комусь про це розповідати, щоб ніхто й не позаздрив нам. Але минали роки і я якось дізналася, що в чоловіка є інша. Я відразу вирішила розлучитися, але чоловік не хотів втрачати сім’ю. І вдень, і вночі він вибачався, сказав, що більше ніколи не вчинить так, не зробить такої помилки. Я пробачила, але ми стали зовсім чужими людьми. А потім минуло ще 5 років і моє життя змінилося повністю, навіть не знаю, як родині все розповісти

Дуже часто щастя своє шукаєш все життя, а втратити все можна в один день, ніколи не очікуючи цього. Я вийшла заміж багато років тому. Спочатку я була дуже щаслива зі своїм чоловіком в шлюбі. Нас об’єднувало щире кохання, взаємна підтримка, щира повага та розуміння. Сімейне життя у нас було таким щасливим, що навіть боялася комусь про це розповідати, щоб не позаздрив ніхто! Але чомусь з появою дітей все кардинально змінилося в нашому домі. З’явилося багато проблем, додаткових турбот, почалися претензії і невдоволення в усьому. Ми стали часто сперечатися з чоловіком. Знаю, що багато пар переживають такий період в своєму сімейному житті і це цілком природно. Ось тільки наш випадок був особливим, не схожим на інші.

Справа в тому, що мій чоловік почав мені зраджувати! Уявляєте, через сім років сімейного життя, мій чоловік знайшов іншу жінку. Для мене це було, як грім серед ясного неба, я до останнього в це не вірила. Я була дуже засмучена і розчарована в усьому! Як він міг? Чому так вчинив? Тоді, я хотіла покинути свого чоловіка, адже мені було це все так прикро, здавалося, що це кінець всьому! Але на мій превеликий подив, мій чоловік зовсім не хотів розлучатися.

Він сказав мені, що зробив дуже велику помилку, дуже шкодує про це, і хоче зберегти нашу сім’ю. Це було якесь тимчасове захоплення, він сам не розуміє, як таке могло статися, дуже шкодує про все, але з нею більше нічого серйозного, бо він не хоче втратити мене і дітей. Він не хоче руйнувати нашу сім’ю.

Мільйон разів просив у мене вибачення, навіть стояв на колінах не раз. Чоловік стверджував, що ніколи більше не зрадить мене і не повторить цієї помилки. Тоді я, довго думаючи, вирішила пробачити його. Думала, що чоловік усвідомив все, і помилки такої більше не допустить. Я хотіла, щоб у моїх дітей була повноцінна сім’я. Щоб вони жили з мамою і татом, як всі нормальні діти, були щасливими, зростаючи у міцній родині. Я сама жила в сім’ї без батька і знаю, як це. Я думала, що роблю краще для всіх нас, коли вирішила залишитися з чоловіком.

Ми зберегли свій шлюб, але зовсім втратили довіру. Чесно, відтоді я більше ніколи не довіряла своєму чоловікові. Мене весь час картали сумніви, я підозрювала його в численних зрадах. Варто було тільки затриматися чоловікові десь, хоч трохи на роботі або не відповісти на мій дзвінок вчасно, і я уявляла, що він десь там далеко з іншою. Я постійно випитувала все у чоловіка, а він лише тільки злився через те, що я задаю йому подібні питання. Відносини наші повністю зіпсувалися. Ми не були близькі, як колись і дуже віддалилися одне від одного, жили наче зовсім чужі люди не цікаві одне одному. Проте, ми продовжували зберігати свою сім’ю, з боку здавалося, що ми живемо щасливо та безтурботно. Я вірила, що наші відносини згодом налагодяться. Ми зможемо пережити це, адже змогли пережити зраду!

Але не змогли! Зовсім недавно я дізналася, що мій чоловік знову має роман. Він знову зраджує! Це вже не припущення, чоловік не став виправдовуватися і вибачатися, як колись, і сам просто зізнався мені у всьому. Я не знаю, як чоловік міг так вчинити зі мною знову? Він же клявся, що це не повториться! Я витратила ще п’ять років на цю людину, а він мене зрадив! Знову! Чому так? Навіщо було зберігати сім’ю, якщо не дорожиш нею, не дорожиш рідними людьми? Я ж давала йому можливість жити одному, чому він відмовився тоді? Якщо не хотів бути зі мною потрібно було піти і жити своїм життям, але для чого було витрачати стільки років? Навіщо було псувати мені все життя і говорити мені не правду всі ці роки? Навіщо обіцяти, якщо не збираєшся бути вірним? Значить, мої підозри не були безпідставні? Скільки у нього було романів за ті роки, коли я жила з ним і намагалася зберегти сім’ю?

Інколи, коли я ввечері залишаюся сама, і чекаю поки він повернеться додому, то часто думаю, чи винна я у його зрадах?  Можливо, я щось робила не так, чи десь помилилася? Стільки років витратила на нього! Вік уже у мене немолодий, куди йти, кому я потрібна з дітьми? Хто подивиться на мене? Чи варто було взагалі жити з чоловіком заради дітей? От якби повернути час назад, я б тоді вчинила інакше, ніколи б не пробачила йому.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – ukr-space.

You cannot copy content of this page