Я спочатку подумала, що це якесь прикре непорозуміння, коли в минулому році на день народження моєї доньки (ми святкували їй один рік), бабуся, мама мого чоловіка прийшла без подарунка. На неї це було не схоже, бо вона нашому старшому сину завжди купувала подарунки і на свята, і просто так.
Я тоді подумала, може у свекрухи проблеми з грошима, всяке в житті буває. Я нічого її не питала, але бачила, що вона сидить за столом без настрою. За весь день навіть жодного разу дитину на руки не взяла. Ми з чоловіком не впізнали її, але сподівалися, що пройде.
Проте наші сподівання не справдилися, бо до моєї доньки свого ставлення свекруха не змінила. У шлюбі ми з чоловіком вже сім років. Є діти – синові п’ять років і доньці два.
Зі свекрухою у мене були завжди відносини нейтральні. На те були серйозні причини. Коли син був один, мене це не турбувало. З появою дочки ситуація змінилася. Виходить, що свекруха ділить моїх дітей. Вона любить тільки сина. Його бере до себе, йому подарунки купує, а дочки начебто немає взагалі і так весь цей час. Дочка її не знає. Свекруха нею не цікавиться зовсім.
А остання наша зустріч мене сильно зачепила. І начебто причина несерйозна, але образа така, що я хочу припинити будь-яке спілкування її та сина.
Днями вона забрала сина гуляти. Коли привела його, відзвітувала за нього, розвернулася і пішла, хоча я дочку в цей час тримала на руках. До неї взагалі ніякої уваги. І це мене і чоловіка дуже зачепило. Він був свідком цієї неприємної ситуації.
Я вважаю, що манера виховання (одному все, іншому нічого) зіпсує сина, і він може виростити егоїстом. Та й дочка росте. Рано чи пізно почнуться питання. Чому до брата так ставляться, а до мене по-іншому.
Можливо, хтось був в подібній ситуації і зможе дати пораду або поділитися досвідом. Не розумію причину, чому свекруха не любить мою доньку.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.