Доньці я допомагала, чим могла, коли від неї пішов чоловік. Анатолій вирішив піти з сім’ї раптово. Звичайно, дрібні непорозуміння в родині були давно, але Світлана, моя донька, не припускала, що чоловік наважиться на розлучення.
Ішов він в нікуди, романів на стороні у нього не було. Просто зібрав речі і пішов на знімну квартиру, залишивши дружину і дочку. У порядності йому, звичайно, не відмовиш. Платив аліменти, до того ж допомагав додатково. Але, каже, втомився від сім’ї і всієї цієї суєти, хочеться спокою і тиші.
Світлана завжди була дуже енергійною. В такому ритмі жити поряд з нею не кожен зможе. Ось зять не зміг, і через вісім років шлюбу подав на розлучення.
Було це три роки тому. Я тоді дуже Світлану підтримувала, вона поринула в роботу, а я зайнялася внучкою. Дуже важко їй було на початках. Потім начебто почала розуміти, що життя триває, дочка росте і радує, і це, головне.
Десь рік тому у Світлана почала зустрічатися з чоловіком, вони працювали разом. Денис теж був розлучений і мріяв про родину. Зробив Світлані пропозицію. А вона спочатку хотіла порадитися зі мною.
Ми святкували мій день народження на дачі, донька планувала мені все розповісти, попередила напередодні, що має до мене розмову. Вона запитала моєї поради, а я відповіла, що життя триває, нехай сама вирішує.
І тут з’явився її колишній чоловік, а я його не запрошувала. Анатолій якимось дивним чином дізнався, що у Світлани серйозні стосунки, і вирішив раптом все повернути «як було». Мовляв, був неправий, зробив неправильно, давай знову будемо разом…
Світлана, звичайно, такого не очікувала, тому спочатку навіть не знала, що відповісти. То він хоче тиші і спокою, то раптом «давай будемо разом». А у неї з Денисом і справді все серйозно, вже й про весілля почали подумувати. А тут колишній з’явився, коли про нього вже й забули.
Загалом, почав Анатолій дошкуляти Світлані дзвінками і повідомленнями, благає пробачити його і прийняти назад. Але Світлані вже не треба, вже «перегоріла». Вона щаслива з іншим чоловіком і «як було» не хоче.
Подруги її переконують повернутися, кажуть, що доньці краще з рідним татом рости, а не з вітчимом. З одного боку, з рідним татом краще, а з іншого, не приведи Боже, цей рідний тато знову захоче побути сам. І Світлана залишиться біля розбитого корита.
Анатолій, її колишній, поводиться як собака на сіні. Дружина йому, нібито, не потрібна, але як з’явився новий кандидат на його місце, то відразу ж захотів назад в сім’ю.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
