Коли моя донька виходила заміж за свого чоловіка, вона вважала, що зустріла людину своєї мрії. Скільки було доброго сказано в його адресу, вона так мені вихваляла його! Я розуміла, що дочка закохалася і бачить в своєму обранцеві тільки позитивні якості. Та й мені самій хотілося в це вірити. Мій чоловік підтримував дочку в усьому. Він дуже любить свою єдину дівчинку, що, безсумнівно, важливо для неї.
Мені, чесно кажучи, не дуже подобався вибір моєї дочки. Ні, я була дуже незадоволена. В цілому, я вважала, що не пара він їй. Але не хотіла втручатися у життя своєї доньки, та і не послухала б вона мене тоді. Вона твердила – це моя доля. Так, такі чоловіки вміють доглядати і красиво говорити. Він природжений романтик. Такий чарівний і емоційний чоловік, впевнений в собі, вміє вгадувати бажання молодої жінки. Я просила дочку не поспішати з вибором. Ми з батьком купили їй квартиру, у неї нормальна робота, хороші та щирі друзі-колеги, все життя ще попереду. Дочка може дозволити собі купити все, що потрібно для нормального життя. А що він може дати їй?
Її чоловік музикант, який може подарувати їй тільки свої пісні. Для неї це дуже важливі і оригінальні подарунки, вона ще молода, в житті мало розуміє, що перш за все, чоловік має кусок хліба додому принести. Їй весело з ним. Дочка пишатися своїм творчим чоловіком.
Але весілля зіграли. Пройшло півтора роки. І ось вона прийшла до мене за порадою. Мені сусно дивитися, коли моя дитина плаче. Вона стала розповідати, що нещодавно дізналася про зради свого чоловіка і цікавиться, що тепер робити. Але я ж говорила, але слухати мене зовсім ніхто не хотів! Виявляється, що крім дружини у нього є ще одна подруга, з якою він часто зустрічається. Йому подобається таке життя. Я, чесно кажучи, не уявляю, як так можна?
До моєї доньки до заміжжя ходили гідні та хороші хлопці, не розумію, чому вона не звертала на них увагу. Наприклад, наш сусід – відмінний хлопець. Він постійно дарував їй квіти на свята. А яка дочка у мене! Вона весела, красива, розумна, здібна. А їй, чомусь, захотілося вийти заміж саме за цього чоловіка, який зовсім її не цінує, а користується тим, що вона закохана в нього. Може, треба було заборонити їм зустрічатися? Напевно, в цьому віці вже важко перешкодити своїм дітям, вони не слухаються, коли роблять свій вибір.
Мені здається, що такі чоловіки не змінюються. Він не здатний зберігати вірність. Їм не потрібна сім’я. Дочка буде постійно сумувати, чекати його вдома цілими вечорами, поки він насолоджуватиметься спокійним та безтурботним життям. Йому більше не можна довіряти! Якби це був мій чоловік, я б залишила його відразу. І краще раніше розлучитися, ніж пізніше, коли народяться діти. Але дочка каже, що кохає його і не хоче залишитися одна. Це в 26 років? Але ж вона ще така молода, у неї все життя попереду, щасливе та яскраве.
Але я не знаю, чи правильно зараз втручатися в її долю. Потім буде мене звинувачувати у всіх своїх проблемах. А, можливо, дати чоловікові другий шанс? Але, з іншого боку, мені дочку дуже шкода. Вона сором’язлива і недосвідчена, закохалася в красеня-чоловіка, а тепер не знає, що далі робити. Але і я не знаю. Дуже хочу, щоб вона була щаслива в сім’ї, але чи зможе зробити її щасливою чоловік, який вже зараз її зовсім не цінує.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
