Я б не втручалася у сім’ю чоловіка, адже це їхні справи, якби ці “їхні справи” не стосувалися безпосередньо мене. Ми з чоловіком живемо дуже добре, обоє працюємо, непогано заробляємо, у нас є своя квартира, є автомобіль, не без того, що маємо і якісь власні заощадження.
В принципі, нам обом, і двом нашим дітям, вистачає. Але треба думати наперед, у нас росте син і дочка, їм треба дати освіту, можливо навіть за кордоном, а потім подумати як допомогти їм з житлом. То ж клопотів вистачає.
Я не проти, щоб чоловік допомагав своїй мамі, вона у нього часто хворіє, вже на пенсії, то ж підтримати маму – його святий обов’язок. Але вся справа в тому, що ми веземо гроші чи продукти свекрусі, а все це потім опиняється у її молодшого сина.
Справа в тому, що у мого чоловіка є молодший брат Сергій. Він одружений, має троє дітей. Сергій умудрився влаштувати своє життя так, що всі мають його жаліти і допомагати, а йому самому працювати необов’язково.
Свекруха завжди повторює, що нам добре живеться, ми заможні, не рахуємо останні копійки на хліб, як Сергій. Саме тому давним-давно свою квартиру вона переписала на свого молодшого сина, адже йому “це більше потрібно”. Ми змирилися, адже проблем з житлом у нас немає, натомість Сергій з дружиною і трьома дітьми досі живуть на знімній квартирі.
Хоча якщо добре подумати, то нам ніхто нічого не дав, все, що ми маємо, ми заробили самі. Хто заважає Сергію і його дружині працювати? Але свекруха вважає, що її молодшому сину просто не щастить з роботою, ніде його не можуть оцінити належним чином. Саме тому вона йому все життя допомагає, а точніше – тягне.
Ми несемо їй, а вона віддає все молодшому сину. Я це зрозуміла не відразу. Ми приїжджаємо до свекрухи щосуботи, привозимо продукти і все необхідне. Відвідуємо її раз в тиждень, бо частіше не можемо через брак часу.
А одного разу я забула у неї вдома окуляри, і повернулася на наступний день в неділю. Яким же було моє здивування, коли я побачила у свекрухи пустий холодильник.
Я відразу зрозуміла, що без Сергія тут не обійшлося, хоча свекруха це не підтвердила, але і так все зрозуміло без слів. Я кажу чоловікові, що так далі тривати не може, я готова допомагати свекрусі, але тягнути сім’ю його брата у мене бажання немає. Наполягаю на тому, щоб чоловік серйозно поговорив з братом, а він не хоче, бо переконаний, що це не допоможе.
Ця ситуація мені дуже не подобається. Як зробити так, щоб наша допомога свекрусі не розчинялася в сім’ї молодшого брата мого чоловіка?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.