З Мариною, моєю дружиною, ми познайомилися ще в університеті. Наша дружба переросла в справжню любов. Мої батьки відразу були раді прийняти Марину в свою сім’ю. А ось мама Марини, Ольга Ярославівна, мене прийняти була не готова.
Вона виховувала дочку одна, їй хотілося для неї всього самого найкращого. Вона не бачила в мені відповідного обранця для дочки. Але їй довелося змиритися з вибором Марини. З моменту весілля для мене почалося несолодке життя. З будь-якого приводу теща намагалася мене зачепити, сказати щось неприємне.
Марина дуже переживала. Мені теж це зовсім не подобалося, ну що робити, якщо це мама моєї дружини. І я терпів. І тут ми якось взяли путівку на море. Запропонували тещі поїхати з нами, але вона відмовилася. За кілька тижнів до поїздки, теща зрозуміла, що їй терміново потрібна допомога на дачі. І обов’язково повинна залишитися Марина. Але, природно, ми вони не погодилися. Сказали, що є ще тиждень, коли ми вільні, і можемо їй допомагати.
Ми приїхали на дачу, де теща почала давати різну роботу – допомогу в городі, прикрутити полку, переставити меблі, прополоти клумбу. Це не було необхідністю, ми добре розуміли, що Ольга Ярославівна просто шукає нам роботу. Ми не витримали, і так їй і сказали. Теща все заперечувала і звинуватила нас в лінивстві.
Ми поїхали і залишили тещу одну на дачі. Через кілька днів, ближче до від’їзду, Марина набрала маму, і та сказала, що вона хвора, навіть встати не може. Без зволікання, ми поїхали до Ольги Ярославівни.
Теща не очікувала нашого такого швидкого прибуття, тому коли ми під’їхали, вона копала якусь грядку. Ми були ошелешені. Теща невміло намагалася зобразити із себе недомагаючу людину, але це не вийшло. Вражені, ми поїхали додому.
Але на цьому не закінчилося. Ввечері вона зателефонувала нам і звинуватила в марнотратстві. Мовляв, у неї грошей нема, вона мусить на дачі все літо працювати, щоб мати хоч якісь продукти, а ми по морях роз’їжджаємо.
На море ми все таки поїхали, але наші відносини остаточно зіпсувалися. Марина іноді мамі телефонує, сухо запитує як у неї справи. Але Ольга Ярославівна нам досі не пробачила нашої поїздки на море. Не розумію, що ми зробили не так.
Фото ілюстративне – factroom.
