fbpx

Ми поїхали до моїх батьків на вихідні, мій чоловік прекрасно поспілкувався з ними. Коли приїхали додому, він допоміг синові зробити уроки, а потім сказав, що хоче розлучитися. Важко пояснити, що я тоді відчула, адже у нас була щаслива сім’я, про таке я й подумати не могла. Я стала вмовляти чоловіка залишитися, сказала, що не пущу його бачити дитину, та він пішов, не сказавши причини. А коли пройшло більше року після нашого розлучення, я почула про нього дивні плітки

З Михайлом ми були знайомі ще зі школи. Але серйозні стосунки в нас почалися в інституті. Ми кохали одне одного щиро. Після закінчення навчання ми одружилися і здавалося, що щасливішої сімейної пари не існує в цілому світі. Але насолоджуватися життям я перестала вже давно, я остаточно втратила в нього віру три роки тому, коли розлучилася з чоловіком. У нас все було добре, ми ділили горе і радість. Вміли допомагати один одному і справлялися з усім разом. І в якийсь момент я навіть задумалася про те, щоб завести другу дитину, але Михайло сказав, що хоче розлучення.

Ми поїхали до моїх батьків на вихідні, він прекрасно поспілкувався з ними, приїхав додому, допоміг сину зробити уроки, а потім сказав це. Я сприйняла це як жарт. Потім, коли зрозуміла, що він серйозно, почала кричати і плакати. Сказала, що не дам бачитися з дитиною, але він все одно пішов. Спочатку просто з’їхав, а потім подав на розлучення. Вже й не пам’ятаю, як я пережила ті пів року.

Найгірше те, що ми разом працювали, мені довелося піти з роботи, тому що бачити його там було нестерпно. Я стежила за ним таємно, в соціальних мережах, дізнавалася у знайомих як у нього справи і чи є хтось. Вона з’явилася. Минуло трохи більше року після нашого розлучення, я дізналася, що у Михайла нова жінка, що він з нею разом живе. Мене це геть підкосило. Я почала жаліти себе ще більше. На роботу ходила автоматично, перестала за собою стежити. Незабаром син теж перестав умовляти мене нормально жити, замкнувся від мене і тепер ми просто мовчимо за їжею, а уроки він робить сам або їздить до свого дядька, якщо потрібна допомога.

Я знаю, що я живу неправильно, що потрібно взяти себе в руки і почати все з нуля. Перегорнути сторінку, подивитися на своє життя з боку. Але це вище моїх сил. Зараз мені 36 років, хіба в такому віці можна починати все з початку? Та як? Коли мене ніщо не радує, крім днів, коли він приїжджає відвідати сина, адже я все ще його дуже кохаю. І навіть в ці дні я засмучуюсь, бо бачу його повний жалю погляд. Він дивиться на мене, і я розумію, що він бачить. Втомлену жінку, яка виглядає старшою за свої роки. Жінку, яка не має жодних причин радіти життю.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page