Українка Марія Гордієнко навчається в Краківському економічному університеті. Для Platfor.ma вона написала про те, чому у нас схильні ідеалізувати західне навчання, а також розібрала головні міфи на рахунок навчання у Польщі:
“Випускників українських шкіл розкидало уніерситетами від Чехії до Китаю. Воно й не дивно: виїхати на навчання легше, ніж будь-коли. Документами може зайняти агентство, англійської навчить інтернет чи додаток на смартфоні, пише svitua.
Утім більшість блогів про студентську еміграцію не рясніє ріхзноманітністю: все всім подобається, лояльність викладачів, нововведення в навчальнмоу процесі, ” інтернаціональність”.
Я навчаюсь у Краківському економічному університеті. Цьогоріч стало відомо, що мій ВНЗ — лідео за кількістю українців серед польських університетів. Нас тут близько 1, 5 тисячі студентів — це приблизно 10% від усього студентства.Та деякі навіть не приховують, що приїхали не по знання та диплом, а щоб отримати візу/потусити\ здобути свободу від батьків. Але зараз про якість освіти.
МІФ 1: ТУТ ВСЕ ІДЕАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНО
На щастя, я ніколи не стояла в черзі в деканат українського університету, але те, що я з 6 ранку займала чергу у Краківський – факт. Європа європою, а черги за розкладом. Електронна система подачі документів для країни, що швидко розвивається, здається менш ефективною, ніж симпатичні дами за 50 в деканаті. Ну о’кей, зачекаємо.
МІФ 2: НАЙБІЛЬШ ПЕРЕДОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
Ми якось намагались пояснити викладачеві, що таке Твіттер. Фейсбук вирішили не чіпати. Книги 1992 року видання про сучасну торгівлю – це цілком норма (притому, що вже існує 100 500 пізніх видань).
Аудиторії в нас дійсно якісні і сучасні, кожна оснащена різною технікою, інтерактивною дошкою, тільки от біда – цим користуються максимум 20% викладачів.
МІФ 3: ЛЕГКА ІНТЕГРАЦІЯ
Розпочати розмовляти на польській мові вдасться через півроку. Акцент може зникнути через рік, а може й ніколи. Обставини, при яких українці тримаються разом, значно зменшують шанс заговорити на іноземній мові добре й у найкоротші терміни. Так, ви будете практично все розуміти на лекціях, але розмовляти на більш – менш нормальній мові для багатьох важко навіть після першого семестру.
На першому етапі польські жарти не будуть зрозумілими, на наступному вони просто будуть не дуже смішними. Будь-яка інтернаціональна дружба зав’язується тут на запитаннях: “А як у вас НА Україні?” і в тому ж тоні. Це дружбою назвати важко. Ти не друг – з тобою не можна обсудити телешоу й поговорити про випускний екзамен після їх ліцій, тому що ти не в темі.
МІФ 4: АБСОЛЮТНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО УКРАЇНЦІВ
Скажу відразу, що в основному всі дуже ввічливі й навіть терпеливі. Тільки обов’язково потрібно бути готовому до деяких базових речей. Наприклад, запитання “А ти з України, значить ти за Бендеру?” – це мій рекордсмен, разів 5 запитували. Кілька разів мої знайомі виходили із деканату в сльозах: там їм наговорили, що спочатку потрібно бездоганно вивчити мову, а потім навчатись, а то “понаїхали тут”2. Тут можна згадати, що кожний український студент платить за навчання 2000 євро в рік.
МІФ 5: ІДЕАЛЬНІ ВИКЛАДАЧІ
Існує легенда, що в нас у вузі викладає якийсь красунчик, який паралельно з роботою в університеті займає пост у престижній консалтинговій компанії. А ще проводить зі студентами дискусії. І просить розуміти, а не зубрити. І слайди у нього не тільки суцільний текст. Я його не зустрічала. Частіше всього ми навіть не знаємо про внутрішньоуніверситетську діяльність наших вчителів.
ЇЇ немає на сайті університету і Google також не відповідає, але багато хто з завзятістю наполягає, що слайди потрібно переписати, і що схеми 70-х років по управлінню та організації нам насправді знадобляться. Більшість не володіють іноземними мовами, хоча мають звання докторів наук. Я ніколи не чула, щоб нам радили онлайн- освіту. У нас дійсно є свій “віртуальний університет”, де ми отримуємо презентації та деякі матеріали, але назвати це повноцінним онлайн- курсом не можна.
Якщо підвести підсумок, то, в порівнянні з українською освітою, польська на сьогодні дійсно виглядає для мене сильнішою і більш якісною, але їй є ще до чого прагнути. Краще об’єктивно дивитись на ситуацію і не дослухатися до популістів цього вибору, які заробляють на тому, щоб відправити вас на навчання хоч куди- небудь. Освіта в Польщі – чудовий досвід виходу із зони комфорту. Але пам’ятайте про те, що все тільки у ваших руках. Тільки від вас залежить, як пройде ваше навчання, де б ви насправді не навчались!
Читайте також: СВЯЩЕНИК ЗАБОРОНИВ ХОДИТИ У ЦЕРКВУ – УКРАЇНЕЦЬ ПРО ЖИТТЯ В ПОРТУГАЛІЇ
