fbpx

Ми повернулися з Єгипту, де Олексій зробив мені пропозицію, і на Різдво поїхали до його мами. Він сказав, що нас з нетерпінням чекають. Але коли ми приїхали, нас чекав сюрприз. Мама Олексія нас навіть в будинок не запросила, ми пішли до його старшого брата. Мама прийшла аж на наступний день. Вона була обурена тим, що ми стільки грошей витратили на поїздку, замість того, щоб перекрити дах на її будинку, тому сказала, що її благословення ми не отримаємо 

Мені 20 років, моєму нареченому Олексію 21 рік. Ми на останньому курсі університету, де ми, власне, і познайомилися. В цю Новорічну ніч Олексій зробив мені пропозицію і я погодилася. Все було дуже романтично – ми поїхали в Єгипет і на березі моря Олексій подарував мені каблучку. На цю поїздку ми збирали гроші майже пів року. Олексій хотів, щоб пропозиція була незабутньою.

Вирішили ми, що пора одружуватися і починати будувати своє життя без участі і допомоги батьків. Правда, ми вже два роки живемо самостійно, підробляємо обоє, але мої батьки нам ще досі допомагають: то продуктів підкидають, то якісь речі мені купують, а буває, що і за квартиру платять, так як квартиру ми знімаємо.

Мої батьки живуть в селі, Олексій їм подобається, вони кажуть, що теж колись починали з нуля, але разом багато чого можна досягти. То ж нічого поганого в тому, що я зібралася заміж в 20 років, вони не бачать. Так як жити в селі ми не хочемо, мама сказала, що готова перший час допомогти нам оплачувати квартиру і передавати з села необхідні продукти.

Ми повернулися з Єгипту і на Різдво поїхали до батьків Олексія. Він сказав, що нас там з нетерпінням чекають. Я погодилася, бо думала, що треба починати налагоджувати стосунки з майбутніми родичами. Але коли ми приїхали, нас чекав сюрприз.

Виявилося, що мама Олексія в черговий раз влаштовує своє особисте життя, знову зійшлася з якимось чоловіком і нас до себе не те що на ніч не приймає, а навіть на чай в будинок не запросила. Ми пішли до старшого брата Олексія.

На наступний день прийшла мама. Не спитавши ні про що, вона з порога заявила, що Олексію одружитися рано, він ще їй достатньо не допоміг. Виявляється, сини зобов’язані допомагати матерям грошима, поки самі не обзавелися сім’єю. Свекруха вважає – нехай син закінчує університет і хоча б кілька років допоможе матері матеріально, а то дах у неї поганий і в будинок треба газ і воду підвести.

Я в їхні справи не втручаюся, але Олексій розповідав, що батько їх давно покинув, а мама дбала тільки про те, як би влаштувати своє особисте життя. Часто вони з братом жили у бабусі, поки мама черговий раз боролася за своє щастя. Мама завжди повторювала, що у неї великі надії на синів, що вони просто зобов’язані забезпечувати її в старості.

Не забула вона згадати і про нашу поїздку в Єгипет. Вона була обурена, що ми стільки грошей на це витратили, замість того, щоб перекрити дах на її будинку. Я була ошелешена, так, дах у неї і справді протікає, але до чого тут ми. На цю поїздку ми ні в кого грошей не просили, самі заробили. А що їй, 45-річній жінці заважає йти працювати?

Загалом, наша поїздка до свекрухи не вдалася, адже приїхали повідомити про те, що збираємося цієї весни узаконити стосунки, а мати Олексія сказала, що благословення свого вона не дасть, а без батьківського благословення одружуватися не можна, так як щастя не буде.

І що після цього робити? Невже вона має рацію, що треба обов’язково отримати батьківське благословення? Невже без благословення дійсно не буде щастя?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page