В Польщу ми переїхали давно, колись чоловікові запропонували там роботу, от ми і залишилися. Ми прожили з чоловіком 21 рік. У нас два синочка, 23 і 17 років. У 2010 році мій чоловік, вже колишній, вирішив побудувати будинок. Я не хотіла. Я дуже сумнівалася в тому, що ми зможемо в чужій країні потягнути будівництво.
Та все ж наважилися, адже чоловік так хотів здійснити свою мрію. Я вирішила його підтримати. І ми з великими труднощами його побудували. У 2012 року 1 квітня ми переїхали в новий будинок. І в 2013 році я дізнаюся, що у нього є інша жінка. Що зі мною було в той момент. Я кожен день була у нестямі. До цього моменту він все звалив на мене.
Крім того що я працювала з ранку до вечора, я ще тягла на собі весь будинок. Я не могла це витримати, тому не хотіли мовчати. Він щодня мене дорікав в тому, що я сіра миша і так далі. Це було страшно чути. І це все чули наші діти. А ця його жінка знала, що у нього сім’я і дім, і кредити. Але її нічого не зупинило. Вона поступово його до себе притягала по телефону спочатку, потім зустріч була. Ми живемо в Польщі, а вона в Україні. Тому вони часто і не могли зустрічатися.
Після чергової їхньої зустрічі він подав на розлучення. Я, звичайно, його просила не поспішати. Але він мене не чув. Я вирішила погодитися на суді. Тому що терпіти їхні переговори по телефону і його поїздки і щасливі прильоти у мене не було ніяких сил. Я дуже важко все переживала. І нарешті, то в 2015 році нас розлучили, це було 1 липня. А 20 серпня вона приїхала до нього.
А до цього, коли вони починали спілкуватися, вона йому говорила, що не хоче переїжджати в Польщу. Вона довела свого чоловіка і з ним розлучилася. Хочу уточнити, що мій колишній чоловік на той момент працював в іншому місті, і фірма йому оплачувала житло. Ось вона туди і приїхала. І на два місяці він забув, що у нього є діти. Витрачав на неї всі гроші, навіть шубу їй купив, про яку я завжди мріяла.
Я це якось розумію, але молодший син нічого не розумів. Йому було 15 років. Тато йому пообіцяв багато, а взяв і зник на два місяці. Хлопчику було дуже важко все це пережити. І йому довелося відвідувати психолога.
І я подумала, що він переїде. Але не тут то було. Вона поїхала, і він в цей же день приїхав додому. Упорядкував кімнату для гостей і оселився. У мене немає життя. Він досі з нею вирішує її проблеми. Посилає гроші, подарунки. Літає два рази в році.
Я не можу витримати. Намагаюся з ним поговорити, але марно. Він не йде на розмову, і я вирішила його просто просити переїхати на квартиру. Він уже рік обіцяє і не переїжджає. Я не можу виїхати без дітей. А їм тут жити комфортно. І зачароване коло.
Він і не живе зі мною, і не йде від мене. Так жити дуже складно. Що мені робити – я в чужій країні з двома дітьми і з чоловіком, у якого є інша…
Фото ілюстративне – allWomens.
