Після нашого весілля у мене склалося враження, що я вийшла заміж не за свого чоловіка, а за всю його родину. Родичів у чоловіка багато і він вважав, що він просто зобов’язаний усім допомагати. Скільки б я його не просила, мій чоловік не міг сказати їм «ні».
Він практично ні в чому не відмовляв своїм родичам. Пожити у нас місяць під час навчання або у відпустці? Будь ласка! Перевезти речі на нашій машині? Запросто! Відвезти свекруху на дачу в терміновому порядку, кинувши всі справи? Вже біжить, не звертаючи уваги на наші попередні плани.
І багато чого було такого за ці роки. Так ми прожили майже 8 років, але нещодавно до нього почало доходити, що його просто використовують всі кому не лінь, а він не отримує нічого натомість.
Ми планували робити невеликий ремонт, чоловік попросив батька і брата, щоб прийшли і допомогли. Але ті відмовили, оголосивши, що у них на цей день інші плани. Чоловіка це дуже засмутило, адже він жодного разу ні в чому їм не відмовив.
Згодом його доброта і відкритість стали сприйматися як належне і все стало виходити за межі розумних рамок. Ми рідко користуємося машиною. Зазвичай активно використовуємо її тільки в дачний сезон. Решту часу їздимо тільки з сином на заняття і рідко по магазинах.
Брат чоловіка продав свою «робочу» машину і купив нову модну іномарку. Але возити на ній всякі речі йому було шкода і він вирішив, що можна для цього використовувати нашу машину.
Поїхала я на машині з сином на кілька днів до родичів. Дзвонить брат чоловіка і вимогливо запитує – де я. Сказати, що я здивувалася – нічого не сказати. Кажу, що поїхала до родичів до понеділка.
І він мені заявляє, що треба терміново повертатися, тому що він знайшов чудовий стіл, але перевезти його нема на чому. Йому потрібна для цього наша машина. Я, м’яко кажучи, дуже здивувалася і просто кинула слухавку. Чоловік йому теж відмовив і після цього брат не розмовляв з ним кілька місяців.
У тітки чоловіка син вступає до університету в нашому місті. Я з великим страхом чекала цього моменту і він настав. Тітка з сином приїхала до нас на тиждень вирішити питання з подачею документів. Документи подали, хлопець набрав хороші бали і поступив. Тітка починає вирішувати питання з житлом для сина. Виявляється, що за орендовану квартиру треба платити, а в гуртожитку йому буде важко.
Відмінний варіант – пожити у нас, ми живемо в 5 хвилинах ходьби від університету. Раніше б чоловік, швидше за все погодився, але зараз він нарешті відмовив. У нас двокімнатна квартира, у нас просто немає місця для цього хлопця і крапка.
Родичі від нас такого не очікували, тому довго ображалися, навіть на сімейні свята нас не запрошували. Але ми не хвилюємося, головне, що нас нарешті залишили в спокої. Навіть свекруха тепер знає – ніхто не кинеться на перший поклик виконувати каприз, треба домовлятися заздалегідь, але навіть це не означає, що ми кинемося виконувати їхні примхи, як це було колись.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
