З Мариною ми познайомилися в університеті, вчилися в паралельних групах. Зустрічалися три роки, а після закінчення університету розписалися. Спочатку ми жили в гуртожитку, потім почали знімати квартиру.
Зараз я одружений вже шість років, є дитина. Все було нормально, можна навіть сказати ідеально, поки ми не переїхали жити в інше місто. На цьому наполягла дружина, а я погодився. Просто я і не уявляв, чим для нас все закінчиться.
Справа в тому, що в рідному місті дружини бабуся заповіла їй приватний будинок, досить пристойний. Крім того, що тепер є своє житло, є ще і невеликий сад, і навіть маленький городик. Але проблема в тому, що тепер недалеко від нас живуть батьки дружини, які постійно втручаються в наше життя.
Насамперед тесть почав командувати, що потрібно оновити сад і посадити нові дерева. Я проти, тому що яблуні хоч і старі, але ще нормально плодоносять, і дитині не доводиться купувати яблука, а якщо їх позбутися і посадити нові, то ще потрібно чекати врожаю кілька років.
Теща приходить щодня, під приводом допомогти дружині, але намагається все переробити по-своєму. Вже і ремонт запланувала, і внутрішні перегородки потрібно переробити. Мене дратує те, що дружина в усьому погоджується, навіть не питаючи моєї думки. Я розумію, що будинок її, але ж робити все доведеться мені, і думаю, що якщо ми сім’я, потрібно рахуватися з моєю думкою теж.
Ми переїхали і вирішили зробити невеликі входини, в колі сім’ї посмажити на вулиці шашлик. Але теща і тут зробила все по-своєму. Вона запросила всіх своїх родичів і знайомих. В результаті, людей зібралося більше двадцяти. Коли я спитав маму дружини, навіщо вона скликала скільки гостей, вона відповіла, що хотіла усім показати свого зятя, так як повноцінного весілля у нас не було і родичі не відгуляли по повній.
Справа дійшла вже до того, що на днях дружина сказала, що її батьки хочуть, щоб у нас була ще одна дитина, поки вона все одно сидить без роботи, а вони будуть ходити допомагати. А хто має за всіх заробляти гроші? Правильно – зять.
Через пів року нашого життя в новому будинку, я вже безліч разів пошкодував, що погодився на переїзд. Я вже просто не витримую такого життя.
Це було наше перше серйозне непорозуміння з дружиною, я зрозумів, що дружина трохи інша, ніж я її собі уявляв раніше, може просто ідеалізував, а може, не було стороннього впливу. Дуже шкодую, то не продали цей будинок і не купили житло там, де ми жили раніше.
Ще не пізно, але думаю, що батьки дружини не погодяться на це. А вона не стане їм перечити. Навіщо мені така спадщина, яка може зруйнувати мій шлюб? Коли мама близько, Марина зовсім інша. Не знаю, що мені робити, і розлучатися не хочу, і жити під постійним контролем батьків Марини теж не збираюся. Як правильно вчинити в цій ситуації?
Фото ілюстративне – Ivetta.
