fbpx

Ми нещодавно переселилися у власний дім, правда, ремонт до кінця там ще не доробили, але спальню, зал, кухню і ванну вже оформили. Отак, здавалося б, зараз лише жити і насолоджуватися життям, але тут стали відбуватися дивні речі. Чоловікові на телефон почали приходити повідомлення від іншої жінки. Чоловік клявся, що не знає, від кого вони, а я вирішила вивести розлучницю на чисту воду

Нещодавно здійснилася наша з чоловіком мрія – ми переїхали з квартири в маленький будиночок на околиці міста. Правда, ремонт до кінця там ще не доробили, але спальню, зал, кухню і ванну вже оформили. Радості моїй не було меж, я засадила все подвір’я квітами.

Отак, здавалося б, зараз лише жити і насолоджуватися життям, але саме в цей час почали відбуватися дивні речі. У чоловіка з’явилася прихильниця: повідомлення на телефон присилала, в соцмережах лайками і смайликами завалювала. Чоловік її заблокує – вона іншу сторінку створить. Номер телефону в чорний список кине – вона тут же пише з іншого номера. За матеріалами.

Я вже не знала – хвилюватися мені чи ні. Чоловік клявся-божився, що знати-не знає, що це за дівчина і чого вона від нього хоче. Чоловікові я, звичайно, намагалася вірити – куди ж шлюбі без цього. Але, про всяк випадок, ретельно відстежувала час дороги з роботи до дому та досить ревно спостерігала за змінами в його поведінці.

Інколи я не витримувала і зривалася, бувало, ми не розмовляли тижнями. Але в повідомленнях загадкової дівчини щось здавалося мені дуже знайомим, я була впевнена, що ми з нею знайомі особисто. Але на контакт зі мною вона не йшла.

Я їй пишу:

– Що Вам треба від одруженої людини?

Вона мені у відповідь класичне:

– Дружина не стінка – посунеться.

І все – на цьому наше спілкування закінчилося, більше на зв’язок зі мною вона не виходила. Тоді я почала думати: як мені вивести її на чисту воду. І тут я згадала, що в одному з повідомлень був текст, дослівно не пам’ятаю, але щось на кшталт «тобі дуже личить твоя голуба футболка, сподіваюся її частіше на тобі бачити».

І тоді до мене дійшло, хто це робить і для чого. Ніна, сестра мого чоловіка, студентка-першокурсниця. Вона з самого початку наших з чоловіком відносин досить ревно до мене ставилася. Капостить, куди ж без цього. Живе вона в нашому місті, в гуртожитку, приїхала з села на навчання.

До нас додому селити її я відмовилася – мені спокій мого будинку набагато важливіший, ніж непорозуміння з свекрухою. Та й нема куди її селити, це ж спеціально під неї треба ще одну кімнату облаштовувати, а зараз у нас немає таких коштів. Я була майже впевнена, що це справа її рук.

І дата перших повідомлень в мережі збігається з покупкою ноутбука Ніни. А горезвісну голубу футболку чоловікові, я купила в її компанії, вона тоді зі мною по магазинах напросилася, в надії одежиною розжитися. Та й дзвонити вона останнім часом рідше стала, хоча раніше – кожен день і не по разу.

І з новим номером чоловіка все зрозуміло стало: їй адже чоловік відразу повідомив, що номер змінив. Після роботи я вирішила заїхати в гуртожиток і вивести її на чисту воду.

В її кімнату я зайшла без стуку і відразу почала грати свою наперед обдуману роль: ​​– Він мене кинув! – почала я. – Твій брат мене кинув! З дому вигнав, куди йти, я не знаю. Що мені робити? Допоможи мені, ти – його сестра, ти його краще знаєш! – схлипувала я дуже навіть натурально.

– Він сказав, що не може жити з людиною, яка йому не вірить. А як вірити, якщо я впевнена, що у нього є інша?

Ніна, ще до кінця мені не повіривши, запитала: – Точно розлучаєтеся? А раптом помиритеся?

– Не помиримося – він на розлучення сьогодні подав! Проміняв мене на іншу, а я жити без нього не можу! Допоможи мені!

– Ну нарешті! – засміялася Ніна. – Ось тепер все так, як повинно бути!

Я прикинулася, що нічого не розумію, а сама непомітно засунула руку в кишеню і натиснула на кнопочку запису на диктофоні.

– Ти про що зараз говориш? Як має бути? – запитала я у сестри чоловіка.

– А  про те, що тепер я переїду з цього гуртожитку до брата! Це я йому писала! Ми з ним перевірити тебе хотіли – повіриш ти йому чи ні. А якщо не повірила, значить у самої рильце в пушку! Він мені, до речі, вже подзвонив і сказав, що тебе кинув! Так що йди з нашого життя і чим скоріше, тим краще! – Ніна аж пританцьовувала від радості.

Я поплескала в долоні:

– От молодець, – тепер почала пританцьовувати я. – А зараз давай на запис передамо привіт твоєму братові. Ну, скажи: «Привіт!» Чого мовчиш?

– На який запис? – зблідла Ніна.

Я підійшла до неї і сказала:

– Тільки спробуй ще раз влаштувати щось подібне. Теж мені, велика розлучниця знайшлася тут! Ти все зрозуміла?

Вона мовчки кивнула і я пішла. Подумавши, я відразу розповіла чоловікові про його сестру, здавши її з усіма потрохами. А то зійде їй все з рук, хто знає, що вона наступного разу придумає?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page