– Ми на Новий рік з друзями їдемо відпочивати, вже й готель забронювали, – каже мені моя донька Орися.

А я сиджу, слухаю, вже підозрюю, до чого вона клонить, але мовчу.

– Мамо, а діти з тобою залишаться, – вже вирішила вона за нас обох. – Це не надовго, всього на 3-4 дні, – каже.

Орися була впевнена, що я їй не відмовлю, от тільки цього разу я була змушена її розчарувати.

– Я не можу, – спокійно кажу. – У мене теж є плани.

Треба було бачити вираз обличчя доньки.

– Мамо, які ще плани у твоєму віці? – вигукнула вона від несподіванки.

– А хіба я не людина? Чому у мене не може бути планів на Новий рік? – кажу.

Мені 60 років, і я лише вийшла на пенсію. Я вдова, давно. Живу у своїй двокімнатній квартирі з 25-річним сином Микитою. Він ще неодружений, багато клопотів мені не приносить. З ранку до ночі він на роботі, а додому приходить лише для того, щоб переночувати і поїсти.

Гроші на їжу Микита дає, половину комуналки платить, тож нехай живе, він мені анітрохи не заважає. Син щось там відкладає з зарплати, каже, що в майбутньому мріє купити собі квартиру.

Дочка вже 10 років заміжня, має двох донечок, дівчаткам 8 і 5 років. Шлюб у доньки доволі вдалий, чоловік у неї хороший, зять дуже старається для сім’ї, постійно возить їх усіх на відпочинок.

Інколи вони хочуть відпочити з друзями, і тоді вони дітей залишають у мене. Я завжди була не проти, бо онуків я дуже люблю, от тільки дочка все частіше просто користується моєю добротою.

Кілька тижнів тому був один випадок, після якого я просто зареклася, що більше ніколи не погоджуся залишитися з онуками.

Дочка мені зателефонувала ще на початку тижня і попередила, що привезе мені дітей в п’ятницю після роботи, а в неділю зранку, до 12-ї, забере.

Я погодилася, приготувала внучкам усякої смакоти, яку вони люблять, в магазині теж купила фрукти, цукерки, печення, сочки, приготувалася до розважальної програми, так що до неділі ранку все було добре. Але у визначений час дочка не приїхала, слухавку від мене не брала, а діти вже не на жарт почали вередувати, що хочуть додому.

Я тоді свасі зателефонувала, питаю, де молодята, а вона мені каже, що у них плани помінялися, вони спочатку у одних друзів на дні народження були, а потім до інших ще на дачу поїхали, а там зв’язок поганий.

Вчинок дочки мене неабияк засмутив, адже можна було б хоча б подзвонити і попередити перед тим, як таке робити. Але я розуміла, що зараз нічого не вдієш, мені залишається лише чекати, тому я попросила сина, щоб пішов з племінниками в кінотеатр на мультик, а потім ще трохи погуляв з ними у дворі.

Син теж був не радий такій пропозиції, у нього один вихідний, і він хотів виспатися, а натомість він мав няньчитися з племінниками.

Приїхала донька з зятем по дітей, коли вони вже спали. Навіть не вибачилася, сказала, що вони цього не планували, але так вийшло, зате вони дуже добре відпочили.

Я навіть через цей випадок не хочу більше залишатися з онуками, але у мене є ще і серйозніша причина – один гарний чоловік запросив мене разом з ним зустріти цей Новий рік, і я вже дала згоду.

До того ж, син мене попередив, що у нього з’явилася дівчина, і він хоче Новий рік зустріти з нею в нас вдома.

Все було б чудово: я йду з дому, до сина прийде дівчина, але тепер дочка перекаламутила всю воду, бо їй нема з ким дітей залишити.

– Я Новий рік буду у друзів зустрічати, – кажу.

– То Микита буде вдома, ти їх спати укладеш, він пригляне, а зранку ти повернешся, вони й нічого і не помітять, – не здається донька, яка не хоче ламати свої плани, тому продумує різні комбінації.

– Орисе, я тобі уже сказала, з дітьми цього разу я не залишуся, так що вибачай.

– І куди мені їх тепер? – розгублено питає дочка.

– До свахи вези.

– Так це ж 60 кілометрів.

– То проси, щоб сваха до вас приїхала і з дітьми посиділа, вона така ж бабуся як і я.

– Так і скажи мамо, що тобі до внуків байдуже. Як і до мене, в принципі. Ти піклуєшся лише про Микиту, досі сидить на твоїй шиї.

Пішла дочка від мене дуже ображена, не телефонує, і слухавку від мене не бере. А я щиро не розумію, що я не так зробила? На що вона образилася? Невже і справді хороша бабуся відмовилася б від своїх планів заради онуків? Як вважаєте?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.