Вже 9 років я живу у шлюбі зі своїм чоловіком. Виходила заміж я трохи пізно, так склалося, на той час мені вже було 30 років. Дмитро на п’ять років старший за мене.
Як тільки ми з ним познайомилися, я дізналася, що мій обранець Дмитро вже був одружений, і у першому шлюбі у нього було двоє дітей. Він мені ще відразу все про себе розповів і про своє життя у першому шлюбі, то му всю правду я знала детально.
Я до цього поставилася досить спокійно, можна сказати з розумінням, так як вважаю, що було б більш дивно, якби в своєму віці він ні разу не одружився, значить він відповідальна і хороша людина.
Діти у Дмитра, щиро кажучи, чудові, я з ними познайомилася і відразу дуже швидко знайшла спільну мову, гарно з ними спілкувалися і проводили час.
Жили діти мого чоловіка в іншій області, далеченько від нас, тому бачилися ми з ними не так вже й часто, тільки на шкільні канікули більше часу проводили разом.
Але ми з Дмитром його дітям завжди допомагали, чим могли, купували хороший одяг, возили на море і ніколи не забувалися про них ні на хвилину. Я вже звикла до них, ставилася добре, як і вони до мене.
З колишньою дружиною відносини у Дмитра теж непогані склалися, але у мене особливо бажання спілкуватися з нею ніколи не було, я думаю, що жінки, які були на моєму місці, зрозуміють мене і мої відчуття.
Хоча, досить таки часто, вона сама намагалася почати спілкування зі мною, як з подругою. Але я особливо не мала до неї якихось хороший дружніх почуттів, і вона, врешті-решт, залишила свої спроби подружитися зі мною і мені від цього стало лише краще, щиро кажучи.
Так склалося, що дітей у нас з Дмитром немає. Ми, звичайно, хвилювалися трохи з цього приводу. Згодом ми забули про наші особисті проблеми, тому що діти росли, і потребували більше уваги до себе.
Колишньої дружини Дмитра з’явилося ще двох дітей у другому шлюбі, з яким потім теж розійшлася. Ми розуміли, що в багатодітній родині, діти трохи різноманітності мають. Тому ми регулярно намагалися дітям, коли вони приїжджали, купувати одяг і речі, які були їм необхідні. І намагалися купувати багато всього різного, і речі намагалися брати хорошої якості. Щоб вони не відчували себе гірше інших діток.
Ми з Дмитром обоє працювали, отримували непогані гроші, тоді, особливо, його дітям нічого не шкодували, адже це елементарні речі, які має мати кожна дитина.
Я полюбила цих дітей як своїх, тому всі подарунки робила від щирого серця, мені зовсім нічого не було шкода для них. І вони відповідали мені взаємністю. Я не хотіла забезпечувати ще двох чужих дітей, тому намагалася робити покупки для діток сама, я не хотіла віддавати все грошима колишній дружині свого чоловіка.
При всьому цьому малюки завжди залишалися задоволені, тому що самі вибирали, що їм потрібно. Я просто знала, що колишня дружина мого чоловіка, досить несерйозна особа, і може витрачати гроші на розваги, а не на дітей, на жаль. Тому все, що їм хотілося, вони отримували приїжджаючи на канікули до свого тата, доречі, їхали діти Дмитра до нас з великим задоволенням, адже ми дуже добре ставилися до них. Але якщо раптом їм могло знадобитися щось терміново, ми тут же відправляли грошима. Правда, це були невеликі суми, але діти щиро раділи цьому.
Але ось через стільки років, колишній дружині це перестало подобатися зовсім. Вона вирішила подати на аліменти, і взяти з мого чоловіка їх за всі минулі роки. Ні, ну хіба так може вчинити хороша людина? Адже ми навіть і не підозрювали, що вона може так вчинити з нами, адже ми так добре ставилися до її дітей.
А як же ми тепер доведемо, що всі ці роки ми дбали про дітей і практично їх утримували, адже діти жили за наші лише кошти всі ці роки.
Зараз доньці чоловіка 12 років, а синові 11 років. Одна надія на них, що скажуть правду про свого тата. Але навряд чи хтось буде враховувати їхню думку. Ми ж ні чеків не зберегли свого часу, навіть не просили їх ніколи, ніяких доказів не залишили. Просто не очікували такого розвитку подій. Ми навіть подумати не могли, що в майбутньому все так проти нас обернеться.
А зараз вона хоче зробити вигляд, що всього цього ніколи не було. Це так негарно з її сторони. Я, звичайно, чула про такі випадки. Але не думала, що таке з нами трапиться у нашій родині, ми з зі щирим серцем ставилися до дітей Дмитра і допомагали у всьому та й вони так добре ставляться до нас.
Як вчинити в цій ситуації? Чи варто шукати правду і щось комусь доводити, чи вдасться нам зробити це? Для нас це велика сума, яку доведеться оплатити, в разі чого, адже все на дітей витрачали. Я здивована дуже, не знаю, як так могла вчинити мати, коли так добре ставилися до її дітей.
Фото ілюстративне.
