Мою свекруху звати Василина. Ще до весілля я чула чудову історію про те, що в їхній родині всіх дівчаток, що народжуюся першими, традиційно називають цим чудовим іменем. Я тоді не сприйняла все серйозно, віджартувавшись, що у нас буде хлопчик. Я нічого не маю проти цього чудового імені, щось в ньому є, але я точно не збиралася так називати свою доньку.
Ми одружилися і невдовзі дізналися, що станемо батьками. Це був найщасливіший день у нашому житті. Коли УЗД показало, що у нас буде донька, я згадала слова свекрухи і відразу сказала чоловікові, що цього не буде. Але моя свекруха зробила нам незвичайну пропозицію. Вона сказала, що згодна переписати свою квартиру на внучку, якщо ми назвемо її в честь свекрухи і підтримаємо їхню родинну традицію.
Пропозиція була більш, ніж щедрою. Ми з чоловіком живемо в орендованій квартирі, бо жити з батьками ми не захотіли. Але, чи зможемо ми купити своє житло, не знаю. Мій чоловік працює охоронцем в магазині. Я до декрету працювала вчителькою молодших класів. Самі розумієте, що зарплати у нас не високі. Накопичувати на свою квартиру доведеться дуже довго. Але і це не гарантує нам, що ми зможемо купити квартиру.
Взагалі, моя свекруха дуже цікава жінка. Все життя вона жила для себе. Вона обожнює яскраво виглядати і бути бути в центрі уваги. Одяг завжди носить молодіжний, ексцентричний. Мене просила не називати її мамою, бо хоче стати для мене подругою. Взагалі вона просто відноситься до життя, в наші справи не втручається.
Чоловік мені розповів, що свекруха ніколи не переймалася вихованням своїх дітей. Після розлучення вона віддала їх своїм батьками, щоб вони займалися дітьми. А сама в цей час була зайнята влаштуванням свого особистого життя. Її точно не можна назвати кращою матір’ю або господинею. Її ніколи не хвилювали звичайні жіночі домашні турботи, на відміну від особистого життя.
Чому ж їй так припекла ця сімейна традиція, я зрозуміти не можу. Знаю, що раніше вона пропонувала те ж саме своїй дочці. Але оскільки у них склалися не найкращі стосунки, та відмовилася і дала дівчинці інше ім’я.
То ж з цією щедрою пропозицією свекруха пристала до нас. Головним аргументом свекрухи є те, що ми не можемо поки дозволити покупку свого житла. А так, в разі чого, внучка буде єдиною спадкоємицею.
І тепер я не знаю, що робити. Адже отримати квартиру у спадок в наш час – це величезний подарунок. Але мені не подобається ім’я Василина і я нічого не можу з цим вдіяти. Ще раз повторюю, що проти самого імені нічого не маю, просто не хочу, і все. Та й не думаю, що наша дівчинка буде від нього в захваті.
Чоловік, вражений щедрістю мами, наполягає, щоб я погоджувалася. Але я поки-що не готова. Через тиждень у нас хрестини і я маю визначитися. Свекруха хоче зробити такий подарунок внучці, але в обмін на ім’я, яке вона хоче залишити в нашій родині. Що робити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
