Ще 4 роки тому мій єдиний син одружився і привів в нашу сім’ю Оленку.
До його вибору я не втручалася, прийняла невістку такою, як вона є, хоча мені далеко не все подобалося.
Ми з чоловіком живемо у доволі просторому заміському будинку, то ж я сама запропонувала, щоб син з дружиною жили у нас. А що, місця всім вистачить, то навіщо платити таку величезну оренду чужим людям?
Мій чоловік в свій час їздив за кордон на заробітки, тому ми змогли збудувати будинок.
Я теж вдома без діла не сиділа, у мене був великий город, де я вирощувала все – від цибулі до картоплі, щось собі лишала, а решту на ринку продавала, і мала за це непогану виручку.
Зараз чоловік вже вдома, нікуди не їздить, бо здоров’я не те. Я теж на базарі вже не торгую. Город ми садимо, але все для себе, щоб мати домашні продукти.
Невістка коли прийшла до нас жити, то відразу мене попередила, що на городі вона працювати не буде, тому що вона занадто красива!
Я тоді лише посміялася, думаю – ну-ну, їсти всі хочуть, і красиві, і не дуже!
Та невістка і справді перший рік до роботи не бралася зовсім. Я собі вирішила, що вона просто не хоче мені допомагати.
Тому на наступний рік дала їй невелику ділянку (5 сотих), кажу, садіть те, що вважаєте за потрібне.
Але в результаті ділянка бур’янами поросла, і мені перед сусідами було соромно.
– Е, ні, – кажу, – так діла не буде! В селі працювати треба! А не хочете – збирайтеся в місто і живіть там як хочете, але на мою допомогу не розраховуйте!
Зібралися ображені невістка з сином в місто жити. Не було їх рік. А тепер знову приїхали до мене проситися. Кажуть, що вже все зрозуміли!
Вони хоч і двоє працюють, але грошей їм не вистачає. За оренду заплати, за комунальні послуги теж! Продукти всі купи! Підеш в магазин, 500 гривень витратив – а нічого і не купив!
Тепер невістка біля мене вчиться на городі працювати. Навіть каже, що це почало їй подобатися. Вона в інтернеті якісь всякі цікаві технології знаходить, навіть помідори якісь сортові сама посадила.
А я радію, що діти нарешті зрозуміли ціну праці, і не чекають, що батьки їм дадуть, а самі закотили рукави, і щось роблять. Біля таких дітей вже не страшно старість доживати.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
