Мені 57 років, я самотня, ні чоловіка, ні рідних дітей у мене немає.
Але у мене є дві племінниці: Надія і Віра, яких я люблю як рідних.
Моєї старшої сестри, їхньої мами, не стало кілька років тому, відтоді я відчуваю відповідальність, бо є наче старшою в нашій родині.
Так от, у нас є проблема, і я не знаю, як її вирішити.
Справа в тому, що Віра вже кілька років не спілкується зі своєю рідною сестрою.
Вони не просто не спілкуються, вони ще й нарікають одна на одну, і мені це дуже неприємно слухати, адже я люблю їх однаково.
Віра вважає, що відколи Надія розбагатіла, відтоді вона зазналася.
Вона образилася на сестру за те, що тепер вони не спілкуються. Відчувати себе непотрібною не дуже приємно.
Колись дівчата були не розлий вода, вони завжди все робили разом і стояли горою одна за одну.
На всі свята, дні народження вони ходили разом. І так було поки сестри не вийшли заміж.
Першою в 19 років вискочила Надія.
Моїй сестрі з чоловіком зять був не до душі. Грошей на весілля теж не було. Але Надія наполягла на своєму заміжжі.
Після заміжжя Надія з Ігорем поринули в своє сімейне життя і, не розраховуючи на допомогу батьків ні з того, ні з іншого боку, стали вити своє гніздо самостійно.
Ігор, зять, виявився хлопцем працьовитим, навіть жадібним до грошей: після роботи ще і таксував.
Віра відразу відчула віддаленість сестри: тепер не подзвониш їй, у неї постійно немає часу, якісь справи у неї.
А дитина народилася, то і зовсім загрузла в домашніх справах. Віра частенько приходила до сестри і допомагала.
Надія була їй за це вдячна.
А потім Віра майже перестала зустрічатися з сестрою, бо була занадто поглинута справами.
Надія з Ігорем відкрили свій магазин будівельних матеріалів, який відбирав у них майже весь вільний час. Вони працювали цілодобово.
А Віра нарешті вийшла заміж за хлопця із забезпеченої сім’ї.
Свекри подарували їм однокімнатну квартиру, сказавши, що це їм для початку, а на велику площу нехай самі зароблять.
Але Анатолій, чоловік Віри, виявився не дуже охочим до роботи.
Якщо не вистачало грошей, то батьки Анатолія підкидали молодій сім’ї грошенят.
Проте допомога припинилася коли не стало батька, а мама з своєї зарплати вже не могла допомагати.
Надія з Ігорем багатіли, відкрили ще один будівельний магазин, звели заміський будинок, купили великий автомобіль.
А Віра з Анатолієм, навпаки, ледь зводили кінці з кінцями. Підростали син з дочкою, а грошей не вистачало.
З часом стала відчуватися суттєва різниця між достатком їхніх сімей.
Надія з Ігорем з цього проблему не робили, постійно запрошували сестру з чоловіком в гості на всі сімейні торжества.
Але Анатолій після кожної зустрічі тільки невдоволено бурчав, що у тих і будинок, і машина нова, а у них нічого немає.
Віра теж частенько скаржилася мені, що Надія живе так, ніби сестра їй не потрібна.
А я постійно думаю про те, як їх помирити. Уже скільки разів я говорила Вірі, що не так вже й багато живе її сестра, яку вона раніше так любила.
Кажу, подобається їм працювати, гроші заробляти, це не кожному дано, ти живеш так, як у тебе склалося, а вона по-іншому.
Але ви все одно сестри, і залишитеся ними.
Віра мене слухає, але нічого в їхніх стосунках не змінюється.
Як їх зібрати разом? Їхньої мами, моєї сестри, немає вже багато років, тому вони найрідніші люди одна для одної. Особливо пвісля того, як не стало їхньої матері, моєї сестри.
Надії кажу, вона відповідає, що Віра знову буде їй заздрити.
Вірі кажу, вона відповідає, що не потрібна своїй багатій сестрі.
І ось спробуй помири їх.
Що мені робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.