У мене двоє дорослих дітей: дочка 30-ти років та син, якому 27. А ще у мене є мама, якій нещодавно виповнилося 80, і яка ніяк не може поділити рівноцінно спадщину між своїми дітьми. Мова йде про її двокімнатну квартиру. Мама зробила заповіт на мою сестру Аллу, бо вважає, що їй потрібніше.
Я давно заміжня, у мене є чоловік, а моя сестра овдовіла в 30 років, дочку ростила сама, от мама і хоче віддавши їй квартиру, таким чином їй допомогти. Але як цікаво виходить – квартира сестрі, а утримувати маму маю я, бо в Алли немає грошей.
Так, сестра рано овдовіла, але такою вже знедоленою вона не була. Відразу мама взяла її під крильце, внучку допомагала ростити, до дитячого садка дочка сестри не ходила, у початковій школі була під невсипущим наглядом бабусі.
Сестра весь цей час жила з мамою, ні про що не хвилювалася, в той час як ми з чоловіком багато років збирали гроші на своє житло і багато в чому собі відмовляли. Це зараз у нас вже все налагодилося, ми з чоловіком обоє працюємо, діти виросли, нам навіть вдається трохи відкладати.
Мама на пенсії, Алла нещодавно втратила роботу, її донька теж не працює, на мамину пенсію їм важко всім прожити. От мама і придумала, що якщо я живу краще, то маю їм допомагати.
Я згідна допомагати, але нехай тоді квартиру переписує на двох. Алла наполягає, від квартири не відмовлюся, мені потрібніша, я ж одна.
Нещодавно не стало маминої рідної сестри, після неї теж залишилася квартира. Я була впевнена, що хоч цю однокімнатну квартиру мама віддасть мені, але ні – житло перейшло моїй племінниці. Мама вирішила, що дівчина – сирота, їй потрібніше. А своїх дітей, мовляв, ми маємо забезпечувати.
Мої син і дочка на бабусю образилися, сказали, що знати її не хочуть. І чоловік висловився приблизно так само, що гроші краще дочці та сину віддавати, і я з ними згодна. Прийшла до мами, відвідала, пішла, вкладатись грошима більше не буду. А сестра звинувачує мене у черствості.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
