З мамою у мене завжди були не найкращі стосунки, так вже склалося, але я не бачила в цьому проблеми, бо відколи я закінчила школу, то жила окремо.
Спочатку я жила в гуртожитку від університету, де навчалася, потім знімала квартиру, а потім вийшла заміж і переїхала до свого чоловіка.
Та, на жаль, мій шлюб не склався, я розлучилася і була змушена з своїм чотирирічним сином повернутися в квартиру до матері.
Грошей на знімання у мене не було, тому жити з мамою тоді видавалося мені найкращим варіантом, хоча стосунки у нас були не найкращими.
15 років тому не стало мого батька, і квартира перейшла матері. Вона вже звикла жити сама, тому не дуже зраділа моєму переїзду.
Мама відразу зазначила, що пускає нас на деякий час, поки я не влаштуюся краще.
Я погодилася, і відразу почала думати над варіантами. В ідеальному варіанті було б добре зібрати на перший внесок і взяти житло в кредит, але навіть ця сума була для мене непідйомною.
Я віддала сина в садок і відразу пішла на роботу. Хапалася за будь-які підробки, які тільки могла взяти, а можливості у мене були обмежені, оскільки мама навідріз відмовилася сидіти з онуком.
– Я тебе виховала сама, мені ніхто не допомагав, нічого, впоралася якось, – повчала мене мати.
Саме через це зайвий раз я до неї не зверталася.
Мати всіма силами демонструвала, як їй заважає наша присутність. Не говорила це прямо, а саме демонструвала.
Хоча і на комуналку я скидалася, і вдома забиралася, і продукти купувала, але, звичайно, все робила не так.
Можна було б забрати сина і зняти квартиру, але я розуміла, тоді ніколи не заощаджу на своє житло. Тому про свою гордість я на якийсь час забула, і намагалася не звертати увагу на мамині шпильки.
Моїй мамі 55 років, весь цей час вона жила сама, а нещодавно у неї з’явився чоловік.
Він став часто заходити до нас в гості, мама готувалася до його приходу, завжди щедро накривала стіл. Для нас з дитиною вона ніколи так не старалася, ми взагалі готували окремо собі їжу.
Я все ще сподівалася, що це скоро закінчиться. Але минулого тижня мама заявила мені, що зібралася заміж.
Мама заявила, що жити її чоловік прийде до неї, оскільки у нього окремого житла немає.
Я ще не розуміла, до чого вона все це веде, а потім мама мені прямо сказала, що у мене галаслива дитина, а її чоловікові потрібен спокій, тому я маю з’їхати від неї.
У мами двокімнатна квартира, тому я не бачила особливих проблем, адже ми з сином могли б жити в одній кімнаті, а мама з чоловіком в іншій, але вона так не захотіла.
Мамі раптом захотілося пожити для себе, виявилося, що рідна дочка і онук заважають її особистому щастю.
Це було несподівано і неприємно.
Я зібралася в той же вечір, мене погодилася пустити в свій старий будинок одна колега по роботі. Там немає водопроводу і пічне опалення, але це краще, ніж нічого.
Грошей вона з мене брати не стала, сказавши, що можу жити до літа просто так, а потім вона планує його продавати.
Так що у мене є в запасі кілька місяців, щоб щось придумати.
З мамою я не спілкуюся, вона свій вибір зробила.
Сподіваюся, у мене все вийде і колись я таки куплю собі квартиру.
Я лише одного не розумію – як можна було проміняти нас на чужу їй людину?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.