Мені 46 років, у мене є двоє дітей. Старша дочка, Іванка, 25 років, і молодший син Микита, 22 роки. Ще шість років тому ми продали свій будинок і переїхали в іншу область, тому що чоловік змінив роботу.
За ті гроші, які ми виручили за будинок, нам вдалося придбати дві квартири. Одну ми вибрали для себе – трикімнатну, в центрі міста, а іншу, двокімнатну і ближче до околиці, придбали для когось з дітей.
Поки діти жили з нами, квартира стояла просто так, квартирантів ми туди не впускали, адже зробили там доволі дорогий ремонт і не хотіли, щоб хтось нам його зіпсував.
Влітку цього року наша дочка сказала, що хлопець зробив їй пропозицію і вона виходить заміж. Звичайно, ми дуже зраділи. Прийшли до нас в гості майбутні свати знайомитися і домовлятися про майбутнє наших дітей.
Через теперішні події ми вирішили, що діти просто розпишуться, а саме весілля ми відкладемо до кращих часів. Мої свати виявилися приємними людьми, до того ж, не бідними. Вони сказали, що дають синові машину, щоб все було по-чесному: з нас квартира, з них – машина.
Одруження ми планували на осінь, залишилося лише узгодити дату походу в РАЦС, але тут проблема виникла, звідки її і не чекали. Свати були переконані, що я дітям свою трикімнатну квартиру залишу, а сама переїду в двокімнатну. Виявляється, і моя дочка теж на це сподівалася.
Чоловік, бачу, вже готовий йти їм на поступки, а я не маю наміру поступатися своєю житлоплощею. Як на мене, окрема двокімнатна квартира – це теж велика розкіш в наш час. Але дочка переконує, що перед батьками нареченого не зручно, вони ж дають машину, бо думали, що мова йде про квартиру в центрі.
Якийсь час дочка зі мною не розмовляла, навіть не запросила нас з батьком на урочистості в РАЦСі.
А потім мені зателефонувала сваха з новою пропозицією – щоб ми продали цю двокімнатну кватиру і дозволили молодятам взяти в кредит трикімнатну в центрі. Обіцяла, що вони з своєї сторони допоможуть сплачувати цей кредит.
Ця ідея мені теж не сподобалася. Зараз квартира належить мені, нова ж буде власністю їх обох, а я не збираюся роздавати своє майно абикому, ще не зрозуміло, як складеться їхнє сімейне життя. Я знову відмовила, сваха образилася.
Зрештою, у мене ще є син, про нього ми з чоловіком теж маємо подбати. Не думала я, що моя дочка виросте такою егоїсткою.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна