Мої свати – дуже багаті люди. Усі родичі нам заздрять. Ми відгуляли весілля багате, я такого і в кіно не бачила. А потім вони позвали невістку до себе, вона, після того, ховала заплакані очі. Нещодано я зателефонувала свасі, кажу, що Інга чекає дитину, я куплю коляску, а ви вже щось інше даруйте. Та сваха тільки слухала
– Моя невістка Інга – дівчинка із заможної родини, – розповідає 60-річна Алла Костянтинівна. – Тато її – бізнесмен, живуть вони з дружиною на широку ногу. У них кілька квартир, заміський будинок, дві машини дуже дорогих, я особливо в марках не розбираюся, але це видно. До заміжжя, до двадцяти п’яти років, дочку вони балували. Одягали-взували, як ляльку, оплатили навчання в хорошому вузі, показали світ. Де вона тільки не була, і моря, і Діснейленди – все бачила. За матеріалами
– А після весілля що ж?
– А ось після весілля фінансову допомогу батько Інги принципово припинив. Його позиція – «ти вийшла заміж, нехай твої проблеми тепер вирішує чоловік».
У Алли Костянтинівни цілком звичайна сім’я: вона все життя пропрацювала вчителем в школі, чоловік – інженер якихось там систем в будівельній компанії, в минулому році вийшов на пенсію. Працював все життя сумлінно, фахівцем був хорошим, але великих грошей не отримував ніколи. Єдиний бонус його багаторічної бездоганної служби – так це те, що перед кризою чотирнадцятого року він зміг прилаштувати на роботу в свою компанію сина, нещодавно закінчившого вуз.
Зараз би такий номер, як стверджує чоловік Алли Костянтинівни, не пройшов: справи в будівельній галузі йдуть не дуже добре, і влаштуватися до них на роботу непросто. Своїх звільняють, на кожне місце черга.
Добре, що встигли влаштуватися, і за п’ять років роботи син зумів зарекомендувати себе. Робота непроста і не легка, доводиться їздити по об’єктах, в будь-яку погоду і сльоту бродити по будівництву, лаятися з робітниками. Але хлопець тримається за місце і дуже старається: у нього кредит і дружина чекає дитину.
– Спочатку після весілля вони житло орендували, – розповідає Алла Костянтинівна. – За два роки змінили три квартири. Як цигани. То ціну їм підняли раптово мало не в півтора рази, то квартиру господарі вирішили терміново продавати. Втретє зняли, а через місяць за шафою цвіль чорну виявили! Це ж дуже небезпечно. Загалом, подивилися ми на це з батьком і вирішили – треба дітям допомагати, це все не справа. Розміняли свою квартиру.
– У вас трикімнатна була?
– Так, трикімнатна, але не дорога: у звичайній старій панельній багатоповерхівці. Розміняли на дві. Ми з чоловіком в’їхали в однокімнатну – зате прибирати простіше стало! А решту грошей віддали дітям. Вони двокімнатну вирішили брати відразу, тому і влізли в кредит. Кредит хоч невеликий, але їм його виплачувати не просто, тим більше, Інга чекає дитину, їй то важко дається цей період, весь час по лікарнях.
– Один син зараз працює, виходить?
– Ага. Чесно кажучи, я була впевнена, що батько Інги якось допоможе їм з кредитом. Для нього це сума – тьху, він напевно з кишені її може витягти запросто і віддати. Але її батьки навіть не почухались! Доросла заміжня дочка – не їхня проблема!
Ремонт в квартирі робили знову ж за допомогою чоловіка Алли Костянтинівни.
– Ну так наш батько все життя в будівництві пропрацював! Знайшов знайомих фахівців, які зробили дешевше, як для свого. І якісно. Свати приїхали вже на готовий ремонт подивитися. Навіть, по-моєму, здивувалися, що так все добре вийшло. Не знаю, що вони очікували побачити. Просто за свої ремонти вони такі гроші віддавали, що страшно і вимовити, а у нас, вони знають, кожна копійка на рахунку.
Тепер у Алли Костянтинівни на порядку денному нова проблема – майбутня поява на світ онука.
– Я вже й синові, і чоловікові сказала – як хочете, кажу, але треба укладати контракт. У дівчинки не зовсім все гладко по здоров’ю, а найголовніше – термін стоїть на початок січня. Це означає, вона може і в Новий рік народити! Безкоштовно по швидкій в такий час до районного будинку потрапляти – це кошмар. Треба підстрахуватися. Знайдемо ми ці гроші! Краще зараз заплатити, ніж потім розгрібати проблеми.
– Ну, може, хоч на народження дитини невістці вашій батьки гроші дадуть?
– Ні, навіть мови не йде! Вони взагалі їдуть в цей час. Новий рік збираються в Європі зустрічати! Чесно кажучи, у мене таке в голові не вкладається. Єдина дочка народжувати буде! Яка може бути Європа, вони в ці країни щороку їздять, і не по одному разу!
– Слухайте, ну може, вони образилися на дочку? Що вийшла заміж за хлопця не з їхнього кола? Тому себе так ведуть?
– Та ні, не видно, що образилися. Треба віддати їм належне, багатством своїм вони не хизуються. Відносини цілком нормальні, спілкуються добре і з ними, і з нами, ніякого холодку, ніяких бойкотів. Запрошують в гості – у них великий будинок, прямо середньовічний замок. Шашлики, пікніки влаштовують. Сваха дзвонить мені сама, іноді навіть просто так, без приводу. Вона досить мила жінка, привітна така. Запитує, як справи, зі святами вітає. Подарунки передає.
– Подарунки?
– Ну так. Сувеніри з поїздок – магнітики на холодильник в основному. Дорогі подарунки вони не дарують, та це й добре, нам віддарювати потім особливо нічим, у нас тут, бачиш, своїх витрат по вуха. Я тут зателефонувала з приводу подарунків на народження дитини – кажу, давайте домовимося, щоб накладок не було, я коляску буду купувати, ви вже даруйте щось інше. Вони чемно вислухали, покивали і все, нічого вони, по-моєму, дарувати не збираються.
– Ну, може, який-небудь костюмчик з Європи привезуть.
– Хіба що. Інгу шкода, вона як сирота у нас, при живих батьках. Син звик жити скромно, ми ніколи особливо не шикували. Але вона-то по-іншому вихована. Раніше я думала – ну, може, онук народиться – тоді щось зміниться. Але зараз дивлюся – не схоже. Свати живуть для себе. Проблеми дорослої доньки їх не стосуються. Потрібно нам самим якось викручуватися.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
