fbpx
Життєві історії
Мої батьки живуть в селі і щотижня нам передають сумку з продуктами. Допомагають нам постійно, але невеликими сумами або продуктами, а мій чоловік чомусь не вважає це допомогою

Мене звати Оксана. Мого чоловіка звуть Станіслав. Останнім часом мій чоловік почав говорити, що його батьки нам допомагають, а мої – ні. Але насправді це ж не так. Мої батьки живуть в селі і щотижня нам передають сумку з продуктами.

Але мій чоловік чомусь не вважає це допомогою. Просто свекри нам допомагають нам рідко, але дуже відчутно. А мої батьки допомагають нам постійно, але невеликими сумами або продуктами.

У шлюбі з Стасом ми п’ять років, у нас є син, три роки, я ще зараз в декреті. Тому у нас заробляє тільки чоловік. Я, звичайно ж, шукаю собі роботу.

На початку нашого сімейного життя ми взагалі не говорили про те, хто, кому як допомагає і скільки. Я працювала, Стас теж працював і грошей нам вистачало. Але після того, як я народила і стала сидіти в декреті, все частіше почали спливати у нас розмови про те, що мої батьки нам допомагають дуже мало.

Справа в тому, що батьки допомагають нам: і мої, і чоловіка. Але тільки допомагають вони по-різному. У моїх батьків і у батьків мого чоловіка абсолютно різний достаток і абсолютно різні можливості, щоб нам допомагати.

Свекри набагато молодші за моїх батьків, вони ще працюють. У них у власності аж три квартири. Дві квартири вони здають, а в третій живуть самі. Звичайно ж, дохід виходить дуже пристойний. Такий дохід дозволяє їм і нам допомагати, і самим добре жити.

Вони часто їздять відпочивати на різні курорти. Мій чоловік у них єдина дитина. Тому його батьки, звичайно ж, і допомагають нам дуже добре.

Мої батьки набагато старші. Мама вже не працює. Крім мене в родині ще двоє дітей: старша сестра і молодший брат. Звичайно ж, мої батьки допомагають нам усім. Раніше мої батьки жили в квартирі. Але після того, як старша сестра розлучилася зі своїм чоловіком і залишилася одна з дитиною на руках, батьки віддали їй свою квартиру. А самі переїхали жити до маминої мами в сусіднє селище. Тепер мої батьки доглядають за бабусею і пораються по господарству.

На нашу квартиру ми дуже довго збирали гроші. Батьки чоловіка дали половину суми. А мої батьки змогли виділити лише четверту частину. Це для них була просто величезна сума. Я навіть не хотіла брати гроші, але батьки мої на цьому дуже наполягали.

– Ми ж віддали свою квартиру Тамарі. Нам незручно! Ми тобі хоч трохи допоможемо! – сказала мама.

Мій чоловік подякував тоді моїм батькам і все. Я думала, що він розуміє, що для моїх батьків – це дуже великі гроші. Вони дуже довго збирали цю суму. На ці гроші вони могли добре відремонтувати бабусин будинок, а вони віддали їх нам.

– Нічого, на наступний рік зробимо ремонт! А поки і так поживемо! – сказав мій тато.

А батьки чоловіка як ніби й не помітили того, що дали нам таку велику велику суму на покупку квартири. Після нашого новосілля, вони відразу ж поїхали відпочивати до Італії.

Я не кажу, що вони повинні були дати нам більше грошей. Звичайно ж ні. Я просто хочу, щоб ви зрозуміли, що вони віддали нам не останні гроші, на відміну від моїх батьків.

У моїх батьків дуже велике господарство. Тато часто приїжджає в місто і привозить нам продукти: і яйця, і молоко, і сметану, і м’ясо, і сир. Звичайно ж, привозить овочі і фрукти. Ну і, звичайно ж, і консервацію. Я вважаю, що мої батьки нам дуже добре допомагають. Адже хороші продукти, овочі та фрукти коштують дуже дорого.

Ми ж моїм батькам допомагаємо дуже рідко. Коли ми приїжджаємо до них в гості, то вони нам навіть не дають працювати. Ми саме в гостях. Мама готує багато смачної їжі і накриває стіл. Батьки самі дуже багато працюють. Адже вони не тільки нам допомагають продуктами, але дещо ще і продають.

Свекри ж завжди телефонують, запитують, як у нас справи, запрошують нас часто в гості, самі до нас приходять в гості часто. Вони завжди дарують гарні подарунки і вітають нас зі святами. У мене чудові свекри.

Коли народився Артемчик, вони нам подарували прекрасний дитячий гарнітур. А мої батьки годували мене свіжими фруктами і овочами. Мама пошила для малюка весь одяг. Вона і зараз все шиє для свого онука, це теж дуже велика економія коштів.

Три роки тому батьки чоловіка допомогли нам купити машину. Вони дали нам більшу частину грошей, а решту ми взяли в кредит. Мої батьки нам в цей раз допомогти нічим не змогли: у них не було грошей.

Ось після цього ми і почали сперечатися. Чоловік каже про те, що мої батьки зовсім нам не допомагають. Спочатку він все це говорив як би у вигляді жарту. Але зараз говорить вже про це серйозно. Особливо скрутно стало тоді, коли стало ясно, що я втратила роботу і поки роботу знайти не можу.

Чоловік почав говорити, що ми вже давно не були у відпустці, що мені треба негайно влаштовуватися на роботу. А я сказала:

– А давай ми займемо грошей у твоїх батьків і з’їздимо відпочити. А потім їм віддамо гроші!

– А чому це ми будемо позичати гроші у моїх батьків? Давай краще позичимо у твоїх! Мої батьки і так нам дуже сильно допомагають! А твої взагалі не допомагають!

Мені дуже прикро, що мій чоловік не цінує все те, що для нас роблять мої батьки. Адже він без докорів сумління їсть всі продукти, які вони привозять. Я не знаю що мені робити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page