fbpx

Мої батьки – заможні люди. А чоловік з простої сім’ї. На весілля Артем не дав жодної копійки, а свати навіть не приїхали. Мої батьки щомісяця дають нам гроші, та одного разу ми їх не отримали. Чоловік мало не кричав, щоб я їм зателефонувала, а потім сам взяв в руки телефон

Коли я одружилась, я подумала, що нарешті злізу з шиї батьків, що з чоловіком ми побудуємо якусь спільну справу, я стану матір’ю і все у нас буде добре. Але виявилося так, що я не лише не злізла з батьківської шиї, а ще й чоловіка-ледаря на неї посадила. Про дітей я взагалі мовчу. Мені здається, що йому потрібні лише гроші моїх батьків. Я навіть не знаю чи варто мені продовжувати жити з таким чоловіком.

З чоловіком Артемом мене познайомив один знайомий на закритій вечірці в нічному клубі, раніше я багато часу проводила в таких закладах. Зустрічалися ми 5 місяців, а потім вирішили офіційно зареєструвати стосунки. Через кілька місяців після весілля, я зрозуміла, що ставлення чоловіка до мене, не зовсім мене влаштовує. За матеріалами

Мої батьки забезпечені, у них великий бізнес. Вони завжди допомагали мені фінансово, з дитячих років я ні в чому собі не відмовляла, у мене було все найкраще. У чомусь я розпещена, але, подорослішавши, я намагаюся знайти свій шлях, вчитися, розвиватися. Іноді я думаю про те, що можна спробувати почати життя з чистого аркуша, відмовитися від допомоги батьків, жити як всі, можливо, переїхати в інше місто. Але за своїм чоловіком я такого прагнення не помічаю.

Після весілля все було прекрасно. Ми вирушили в далеку подорож, довго відпочивали на морі. Романтика, кохання, ми насолоджувалися один одним, нам ніхто не був потрібен. Я налаштувалася змінити святкове життя, зайнятися серйозними справами, бізнесом, мати дітей, займатися домашніми справами, готувати сніданки і вечері. Під час розмов на цю тему чоловік мене підтримував, погоджувався, казав, що пора жити спокійним сімейним життям.

Читайте також: Після весілля ми дізналися, що чекаємо дитину. Тоді теща почала плакати, але не від щастя. Справжню причину я дізнався згодом. З того дня пройшло 8 років і я дуже шкодую про те, що зважився тоді все їй висказати

Після повернення з подорожі нічого в нашому житті не змінилося. Тільки безглузда трата грошей. Ми почали лаятись, не сильно, часто він негативно реагує на мою пропозицію відмовитися від відвідування клубу. Кілька разів він навіть ходив на вечірку без мене.

Ситуація змінюється до того моменту, коли мої батьки повинні перерахувати гроші нам на карту. Вони це роблять 1 раз на місяць, цих коштів вистачає на безтурботне життя, але що ми можемо без допомоги батьків? Нічого. Мене це питання хвилює все більше, а розмови з чоловіком ні до чого не приводять. Він мовчить, але я помічаю в його очах користь і ненависть. Може бути, я перебільшую або накручую себе. Бувають ситуації, коли переказ грошей затримується, і чоловік немов не може більше ні про що думати. Одного разу він навіть попросив мене зателефонувати батькам, йому потрібно було купити костюм для вечірки, а перерахування коштів на пару днів затримали. Так він сам мало не подзвонив, але гроші перерахували. У той момент він радів як дитина. Знаєте, коли у дитини спочатку забереш щось, а потім віддаси, ось мій чоловік виглядав саме так.

Ми не працюємо. Якщо мої батьки з якихось причин перестануть нам допомагати, що ми будемо робити, як жити? Я вважаю, чоловік повинен забезпечувати сім’ю, а не кататися по якимось незрозумілим справах на машині дружини, купувати речі виключно у фірмових магазинах, дорогі прикраси. Про одяг це окрема розмова. По модних бутіках я почала водити чоловіка сама, а тепер він відвідує їх частіше мене, та ще й хвалиться перед нашими друзями.

Кілька разів він навіть не відповідав на мої дзвінки, і пояснити, чому не підняв слухавку, до ладу не міг. Я почала вже сумніватися в його вірності і коханні.

Я кохаю свого чоловіка, він з простої сім’ї, але я і не шукала вигоди у відносинах. На момент нашого знайомства він займався пошуком роботи, а потім перестав. Я розуміла, що він проста людина і була готова до звичайного життя. Я маю вищу освіту і я згодна працювати за фахом, вчитися, розвиватися в цій сфері, мені це цікаво. Мені стає страшно, коли коханий чоловік про це не думає, не цінує мого ставлення, злиться, коли розмова заходить про те, що пора подумати про наше майбутнє. Його все влаштовує, скільки це може тривати? Що буде в майбутньому?

Зараз у мене багато питань, на які немає відповідей. Я заплуталась. Як вчинити, дізнатися, що відбувається насправді? Не знаю, що буде далі, впевнена я в одному, що ставлення чоловіка до мене сильно змінилося після весілля, і я б не хотіла мати якусь невизначеність і недомовленість.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page