fbpx
Життєві історії
Мої батьки, випадково, дізналися, що свою трикімнатну квартиру дідусь залишив мені. Вони живуть в двокімнатній квартирі з сестрою та її сім’єю, а я буду жити в трикімнатній. Мама добре все зважила і прийшла до мене по гроші

З моєю родиною, на жаль, відносини у мене склалися не дуже добре. Батьки мою старшу сестру чомусь любили більше завжди.

Уляна в тата й мами була просто найкращою дитиною. Хоча чудовою її назвати складно. Вчилася вона негарно, ніколи не слухала батьків. Але її чомусь любили більше. Говорити про те, що все найкраще діставалося для сестри, а я доношувала її одяг чи доїдала цукерки та шоколадки, розповідати подробиці не буду.

Ми були з Уляною зовсім різні по характеру. Я була спокійною та розсудливою дитиною, а вона ж на навпаки. Єдиною рідною людиною для мене був дідусь. Татовий батько. Він не любив, правду кажучи, мою маму і страшу сестру, а мене завжди радий був бачити, він дуже добре ставився до мене, ми багато часу проводили з ним разом.

Коли гостювала в свого дідуся, то навіть не хотіла повертатися додому, де мене майже не чекали і не були мені раді. З дідусем своїм я практично виросла, найкращі мої спогади з дитинства, це коли ми були разом, лише він говорив мені добі слова, хвалив за навчання і давав гроші на смаколики. Я дуже любила слухати його цікаві розповіді.

Як виявилося, згодом квартиру дідусь переписав на мене. А батькам нічого не залишив, квартира перейшла до мене.

Я дуже раділа, що дідусь віддав все своє майно мені, але я не знала, як сприймуть цю новину мої батьки. Я навчалася на останньому курсі університету і зустрічалася з Олександром. Ми навіть планували наше спільне майбутнє разом. Квартира ця для нас була подарунком долі, я навіть не мріяла про таке. Власне житло для мене було великим щастям, адже невідомо коли я змогла б для себе його придбати, а якби довилося орендувати квартиру, то гарне майбутнє мене точно б не чекало, адже всі гроші йшли б на оренду. Я хвилювалася, що батьки захочуть, щоб квартира залишилася їм, адже мій тато – його син і теж міг претендувати на спадок.

Коли тато з мамою дізналися про дідусевий заповіт і те, що в ньому зазначалося, почалися непрості часи для мене. Мама прийшла до мене і почала говорити, що я просто маю продати цю квартиру, а гроші поділити між нами всіма. Адже, я не заслуговую на цю квартиру, я не маю права залишати її для себе. Вони з батьком живуть у двокімнатній разом з сестрою та її дитиною з чоловіком, а я буду жити одна в трьох великих кімнатній.

Мама була дуже незадоволеною, що саме мені дісталася ця квартира, вони зовсім не очікували такого. А я відразу для себе вирішила, що ніколи не віддам їм навіть частинку цієї квартири. Вони практично відгородилися від мене ще дуже давно, до дідуся ніколи не навідувались, не допомагали нічим. Тепер, чому я маю дарувати їм його житло?

Матері я потім відразу так і сказала так, що ніколи я не поступлюся, і не стану ділитися з ними. А мама сказала, що я просто невдячна дитина, вона ніколи не очікувала, що я їх залишу без копійки грошей на старості років.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page