Я закінчила університет і повернулася додому. Саме тоді я зустріла Олега, до нього я ні з ким не зустрічалася, то ж це було перше справжнє почуття. Олег був старшим за мене на 5 років і постійно говорив, що він мріє про сім’ю. Через чотири місяці він зробив мені пропозицію і я погодилася.
Реакція моїх батьків була неоднозначною, вони просили мене подумати, спочатку кар’єру зробити, але коли зрозуміли, що я не відступлюся – вирішили робити весілля. І тут пролунав перший дзвоник, до якого варто було б прислухатися. Підготовкою до весілля займалися лише мої батьки, всі витрати вони взяли на себе.
Олег пояснив, що у нього зараз тимчасові труднощі, а у батьків йому, дорослому чоловікові, соромно брати гроші. Тому за все заплатили мої батьки, і, звичайно, їм це не сподобалося.
До весілля Олег був дуже уважним і турботливим, але коли ми почали жити разом – все змінилося. Я навіть почала думати, що чоловік одружився зі мною через вигоду для себе.
На весільні гроші купили машину, мої батьки купили нам нову двокімнатну квартиру. Начебто все є для щастя, але щастя немає: чоловік постійно гуляє, вдома не ночує, не працює, грошей додому не приносить, ще й каже, що я маю брати гроші для нас у своїх батьків.
Мої батьки заможні люди, живуть у власному заміському будинку, мають автомобіль. У тата є своя фірма, на яку він запрошував Олега, але той відмовився.
Таким чином живемо ми за рахунок моїх батьків. Нещодавно купили нову машину в кредит, за неї теж платять мої батьки, він її постійно забирає, а я ходжу пішки.
Весь цей час я вірила, що ось-ось і все зміниться, але ні. Після народження дитини стало ще гірше, я повністю залежу від своїх батьків, дитина в матеріальному плані теж повністю на них.
Ми живемо в шлюбі три роки, я не відчуваю його любов. Я люблю його, але головою розумію, що не можна так жити – бути постійно одній. Я перестала красиво одягатися, стежити за собою, а Олег постійно ходить в обновках, хоча сам нічого не заробляє.
Мої батьки впевнені, що Олег зі мною через гроші. Кажуть, щоб я лишала його поки не пізно. Але в такому випадку я багато втрачаю – і квартира, і машина, куплена за гроші моїх батьків, але є нашою спільною власністю, тому при розлученні Олег отримає те, на що не заслужив. Саме на це він і розраховує. Шкода мені і нашої дитини, яка залишиться без батька.
Я втомилася від цих стосунків. Що мені робити? Як змінити людину? Чи, може, і справді піти, зробити так, як радять батьки?
Фото ілюстративне – pinterest.
