fbpx

Мої батьки ще жодного разу не були у мене в гостях, бо мама чоловіка не дозволяє. Хоч нам в  квартирі свекрухи і виділили кімнату, але ми там не господарі. Я хотіла зробити ремонт стін і стелі в нашій кімнаті, але навіть почати ремонт свекруха не дозволяє, каже: «Будеш у себе в квартирі керувати, а тут я господиня»

Мій перший шлюб не вдався, я розлучилася, проживши з чоловіком 4 роки. Після розлучення я залишилася з маленьким сином, вдруге заміж вийшла через три роки, синові тоді вже було шість років. Оскільки свого житла у мене немає, довелося жити зі свекрухою. Правда, чоловік запевнив мене, що це тимчасово, будемо купувати свою квартиру. Ми вирішили брати житло в кредит. І тут чоловік і його мама мене здивували.

Кредит свекруха оформила на себе, хоча більшу половину платимо ми. На моє запитання вона відповіла, що не збирається коли-небудь ділити квадратні метри з чужими дітьми, натякаючи на мого сина, якого вона відразу ж не злюбила. Напевно, тому в своїй квартирі вона виділила нам на трьох найменшу кімнату, та ще й без балкона, щоб навіть прання розвісити, потрібно залежати від неї.

Мама чоловіка стала головною в нашій сім’ї. Свекруха весь час повторює, що нам поки не потрібна друга дитина: «Ще невідомо, як ви будете жити, а я і так вже годую одного». Це вона знову про мою дитину, я навіть знаю чому вона так не злюбила його. Мій син спокійний хлопчик, на відміну від її двох рідних онуків.

Хоч нам в  квартирі свекрухи і виділили кімнату, але ми там не господарі. Я хотіла зробити ремонт стін і стелі в нашій кімнаті, але навіть почати ремонт свекруха не дозволяє, каже: «Будеш у себе в квартирі керувати, а тут я господиня».

Мама чоловіка не любить, коли у нас закриті двері, їй здається, то ми проти неї щось замишляємо, мало не змову готуємо. Вона безцеремонно заходить до нас в кімнату, коли хоче і може змінити порядок всякі дрібнички, які там були і раніше, я їх не чіпаю, і витирати з них неіснуючий пил.

Чоловік тільки руками розводить, мовляв, потерпи, поки не буде своєї квартири. І я терплю, намагаюся в усьому їй догодити, а моя дитина наскільки некомфортно себе почуває в її присутності, що навіть з нашої кімнати не виходить.

Ми не можемо запросити своїх друзів в гості, а про моїх батьків навіть мови бути не може. Свекруха не часто спілкується навіть з батьками свого зятя, хоча б заради дочки. Мої батьки ще жодного разу не були у мене в гостях, бо свекруха не дозволяє. Це дуже прикро.

Мене турбує і той факт, що в своїй квартирі я теж не буду господинею, так як вона оформлена на свекруху і ще не зрозуміло, що вона далі придумає. Я не здивуюся, якщо вона захоче переїхати в нову квартиру разом з нами, мотивуючи це тим, що квартира за документами належить їй. На чоловіка сподіватися марно, він звик завжди і в усьому слухати свою маму.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page