fbpx
Життєві історії
Мої батьки дуже заможні люди і до весілля придбали мені квартиру і машину. Ми з Максимом почали жити разом і ось якось в неділю за столом чоловік мені каже, що йому не подобається той факт, що і квартира, і машина переписані на мене. – Відпиши на мене хоча б машину, а то раптом ми з тобою розлучимося, а я залишуся ні з чим. Вони ж були куплені до весілля! – заявив мені чоловік

З Максимом я познайомилася рік тому. Я проходила практику на фірмі, де він працював. Щирість і відкритість хлопця відразу підкорили мене і ми почали зустрічатися. Я закохалася, тому на багато речей не звернула уваги, а варто було б.

Відразу на першій зустрічі Максим запитав мене, чи є у мене житло, ким працюють мої батьки, що мають у власності. Я не надала цьому значення, думала, він просто хоче більше про мене дізнатися, тому що я зацікавила його, як дівчина.

Наступні пів року Максим просто носив мене на руках. А одного разу запросив мене в кафе і зробив мені пропозицію. Я, звичайно, погодилася. Але батьки сказали, що весілля плануватимуть не швидше, ніж ще через пів року. Вони впевнені, що людину, з якою збираєшся прожити ціле життя, треба пізнати краще.

Влітку ми поїхали у спільну відпустку на море. Правда, за путівки заплатив мій батько, бо у Максима були тимчасові фінансові труднощі. Все було чудово, я не могла повірити своєму щастю, що біля мене такий достойний чоловік.

А нещодавно ми одружилися. Ще до весілля мої батьки зробили мені подарунок, подарувавши двокімнатну квартиру і машину, щоб я комфортно почала сімейне життя і не тулилася в орендованому житлі. Треба сказати, що мої батьки дуже заможні люди і можуть собі це дозволити. До того ж, я їхня єдина донька, і все, що є у їх власності, колись дістанеться мені.

Ми почали жити разом і ось якось в неділю за столом чоловік мені каже, що йому не подобається той факт, що і квартира, і машина переписані на мене.

– Відпиши на мене хоча б машину, а то раптом ми з тобою розлучимося, а я залишуся ні з чим. Вони ж були куплені до весілля! – заявив мені чоловік.

Я втратила дар мови, адже минуло лише кілька тижнів після весілля, а підприємливий чоловік вже завбачливо почав качати права на майно, яке йому не належить.

Я дуже засмутилася від цього, але не тому, що мені було щось шкода для коханого чоловіка, а тому, що він виявився таким дріб’язковим і меркантильним.

Протягом цілого місяця, Максим, раз у раз заводив цю розмову. То машину на нього відпиши, то квартиру. Я нічого не могла зрозуміти, що відбувається. Адже недавно нас окрилювала любов, а тепер між нами стоїть майно. Недовго думаючи, я відписала все на своїх батьків, заявивши Максиму:

– Нема у мене більше нічого, все тепер оформлено на батьків! Нам нема чого більше ділити!

Грюкнувши дверима, Максим пішов. Повернувшись вже під ранок, став збирати речі. А через тиждень подав на розлучення. Я досі не можу прийти до себе. Мені не віриться в те, що відбувається. Що це було?! Специфічна любов?! Розрахунок?! Але ж до весілля Максим був зовсім іншим.

Я досі його люблю. І що робити, не знаю. Мені ні квартира, ні машина будуть не милі без нього… Я так мріяла про щасливе з ним життя, про те, як у нас народяться діти. І що тепер… Батьки забороняють мені з ним спілкуватися, кажуть, що така людина здатна нас всіх по світу пустити, все забере, і навіть оком не моргне. А мені і досі не віриться, дуже прикро, що все так сталося.

Фото ілюстративне – vsvoemdome.

facebook