fbpx
Життєві історії
Мої батьки були дуже проти мого шлюбу з Василем з кількох причин. Мама не була впевнена, чи зможу я порозумітися з його дітьми. Та й жити ми мали в селі, а я все життя прожила в місті. То ж батьки мене просили добре подумати, перш, ніж прийняти рішення, про яке я потім можу пошкодувати. Але я не послухала нікого і вийшла  заміж

Василя я зустріла, коли мені було 38 років. Так вийшло, що до цього часу я ще жодного разу не була заміжньою. Василь відразу мені зізнався, що він вдівець і сам виховує трьох дітей.

Тоді мені здавалося, що я зустріла чоловіка своєї мрії. Саме такого чоловіка я завжди уявляла поруч з собою. Мене навіть не збентежило те, що він вдівець з трьома дочками – 17, 8 років і 5 років. Я була в ньому дуже впевнена.

Але мої батьки були дуже проти мого шлюбу з Василем з кількох причин. Мама не була впевнена, чи зможу я порозумітися з його дітьми. Та й жити ми мали в селі, а я все життя прожила в місті. То ж батьки мене просили добре подумати, перш, ніж прийняти рішення, про яке я потім можу пошкодувати. Але я не послухала нікого і вийшла  заміж.

Зі старшими дівчатами я відразу ж порозумілася, а з молодшою донькою займалися його батьки. Ми зустрічалися всього пів року (тепер я вже розумію, що дуже мало) і одружилися. Спочатку було все нормально, хоча я і дуже сумувала за домом. Василь з невеликого селища, що знаходиться неподалік від обласного центру, і ми поїхали до нього жити.

Все почалося, можливо, з дрібниці, але все ж. Я звикла до чистоти і порядку, тут же з цим не дружать. Гаразд, молодша, ще можна зрозуміти. Але старшій дочці вже 17 років. Зустрічається вже з хлопцем, а в своїй кімнаті прибрати не навчилася.

Я тривалий час мовчала, хоча мені це дуже не подобалося. Але коли я чекала нашу спільну дитину, і мені стало важко (хоча чоловік мені дуже допомагав по дому) моє терпіння луснуло. Я почала її змушувати щось робити, а не лежати на ліжку з телефоном. І тут почалися суперечки і непорозуміння. І я в один момент стала погана.

Чоловік був ніби й на моєму боці, але були і моменти, коли він в ситуаціях, де донька була неправа, виправдовував її, він так і не зміг поставити її на місце. Тому що дійшло до того, що вона сказала, що не рада моїй дитині, я вже на той час народила.

Я боюся, що така історія може повторитися і з молодшою. Тут теж є проблеми. З чоловіком теж ми останнім часом не можемо знайти спільну мову. Весь час сваримося. Він мені дорікає, каже, що він прожив 17 років з дружиною нормально, а зі мною не може, що справа в мені. Я ревную. На грунті цих непорозумінь і його слів на мою адресу, я стала похмурою, дратівливою. Я починаю думати, що можливо я і справді зробила помилку, вийшовши за Василя заміж.

Він мене замкнув, я сиджу вдома з дітьми, далеко від своїх батьків, родичів, друзів, знайомих. Я дуже хочу налагодити відносини, але не знаю як. Я ніби й хочу з ним жити, але не так. І не знаю як? Що мені робити?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page