Ми з чоловіком живемо в шлюбі 20 років. Всі питання ми звикли вирішувати разом, всього досягали ми самі. У нас є троє дітей, старша донечка Ольга, і два сина – Віктор і Олег. Дочці дев’ятнадцять років, вона навчається в університеті. Синам – тринадцять та шість років. Самі живемо у гарній трикімнатній квартирі, яку ми самі купили. Місця поки що всім вистачає.
А нещодавно моєму чоловікові неочікувано дісталася у спадок квартира від його тітки. Маленька, але майже у центрі нашого міста. У нас з чоловіком через цю спадщину виникли непорозуміння. Я пропоную переписати цю квартиру на старшу доньку. Вона дівчинка вже доросла і самостійна, скоро будуватиме свою родину. Вийде заміж і зможе відразу жити окремо.
Чоловікові моя ідея не сподобалася. Він вважає, що не можна одній дитині віддати все, а іншим – нічого. Це несправедливо щодо синів, тому хоче продати квартиру, яка дісталася йому у спадок та розділити гроші порівну між трьома нашими дітьми.
Я вважаю такий варіант зовсім нерозумним. Суми вийдуть такі, що придбати окреме житло для всіх дітей неможливо. Поки молодші підростатимуть, гроші просто лежатимуть на рахунках. А старша дочка хіба машину зможе купити. Я вважаю, що краще синиця в руках… Нехай хоч одна дитина буде точно забезпечена житлом, а вік хлопчиків ще дозволяє вирішити питання пізніше.
Чоловік думає, що в майбутньому між братами та сестрою не буде миру через цю квартиру. Я впевнена, що все буде добре, хлопчаки ще до кінця не розуміють всю ситуацію, а згодом можна буде зробити щось і для синів.
Доньку поки що в наші розмови та думки не посвячуємо. Хочемо спочатку самі ухвалити рішення. Також чоловік проти мого варіанту, тому що квартира потребує серйозного ремонту, якщо туди переїжджати жити, а фінансів зараз на це не досить.
Хочу послухати думку збоку, як краще вчинити. Чи варто далі переконувати чоловіка чи здатися та прийняти його думку? Може є ще якийсь варіант, якого я не бачу?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
