Я заміжня вже 20 років, ми живемо в невеликому містечку, де всі усіх знають. Тому я ніколи не думала, що мені колись доведеться зіткнутися з такою ситуацією. Звичайно, я в житті бачила, як колись порядні сім’янини в якийсь момент йдуть із сім’ї. Але все ж наївно вірила, що мене це не торкнеться. Як же я помилялася.
Мені 42 роки, діти вже підросли, життя налагодилося і я думала, що нарешті трохи зможу пожити для себе. Але кілька тижнів тому я знайшла у чоловіка в телефоні повідомлення від дівчини і її фото (на вигляд їй не більше 25). Звичайно, в телефон я залізла невипадково. Підозрювала недобре, бачила як він частіше затримується, як став стежити за своїм зовнішнім виглядом, повеселішав навіть. Коли виявила факт зради, ноги підкосилися, два дні не могла ні їсти, ні спати.
Зараз трохи відійшла, голова стала більш холодною і мені потрібно тверезо оцінити ситуацію, щоб врятувати свій шлюб. Для себе я твердо вирішила, що чоловіка зможу пробачити. Головне для мене – зберегти сім’ю. У нас є двоє дітей, і я зроблю все, щоб вони не залишилися без батька.
В останні кілька днів я тільки і думаю, чому так сталося, винна чи я в цьому, чого йому не вистачало. І прийшла до висновку, що, швидше за все, у нього настала так звана криза середнього віку. Чоловікові зараз 44, можливо він зараз переоцінює своє життя, і думає, що нічого в житті вже не буде, колишні цілі досягнуті, а що далі – незрозуміло. Звичайно, звинувачую і себе. Наші відносини почалися ще в студентські часи і природно за 20 років втратили свою гостроту і барви.
Але копатися в минулому – це зараз не головне. Мені треба вирішити, що робити. Варіант «поговорити з чоловіком» мені теж не дуже підходить, найбільше хвилююся, що він скаже, що не любить мене і йде до іншої. Я це не переживу, тому мені потрібно діяти, але якось «тихо».
То ж я придумала кілька варіантів. Перший – це більше дізнатися про цю дівчину, її номер я зберегла, знайти її акаунти в соцмережах, зрозуміти, які у них стосунки, як часто і де вони зустрічаються. Щоб це здійснити, можливо, мені доведеться простежити. Я практично впевнена, що познайомилися вони в спортклубі, чоловік ходить туди в тренажерку. Більше він один особливо нікуди не ходить, адже містечко у нас маленьке.
Ось думаю, може і мені самій туди нав’язати з ним піти. Може, зможу її там побачити? Коли більше дізнаюся про неї, тоді буду думати, що робити далі. Можливо, доведеться з нею поговорити. Може, для неї це все несерйозно.
Другий варіант, який я придумала, більш радикальний, але здійснити його буде непросто. У нашого молодшого сина, якому 10 років, слабке здоров’я і лікарі рекомендували по можливості виїжджати на оздоровлення на південь. Кілька років тому у нас з чоловіком була розмова про те, що нам варто було б взагалі переїхати до моря, там навіть живе моя тітка, яка нас поселить у себе в будинку.
Так ось, може, мені знову підняти цю тему з переїздом. Може, вийде вмовити. Все-таки здоров’я сина, сподіваюся, для нього важливіше, ніж та юна дівчина. Але в цьому випадку можуть бути проблеми зі старшою донькою, їй 16, і вона нікуди їхати не захоче.
Я думаю, що мені робити? Як вчинити правильно для збереження сім’ї? Дуже не хочеться в 42 роки залишитися одній з двома дітьми в невеликому місті.
Фото ілюстративне – strasti.mirtesen.
