У мене є дуже хитра тітка – мамина рідна сестра Ярослава. Я викрила її крутійства, і тепер вона зі мною не розмовляє. З бабусею теж.
Моя бабуся дуже через це переживає, адже це її рідна дочка. Але я вважаю, що все зробила правильно.
Мова йде про спадщину – квартиру бабусі і дідуся.
Дідуся нещодавно не стало, вони з бабусею прожили в чудовому шлюбі багато років.
Він працював все життя на керівній посаді, тому жили вони не бідно. Багато подорожували, часто літали за кордон, у них була гарна трикімнатна квартира в центрі міста, з часом вони купили собі невеликий будиночок у селі, де часто відпочивали.
У бабусі є дві дочки, мою маму бабуся народила від свого першого чоловіка від першого шлюбу, тітка Ярослава – дочка дідуся та бабусі.
Ярослава перестала спілкуватися з усією сім’єю, коли я була ще зовсім маленькою.
Мені розповідали, що у них виникло якесь непорозуміння через те, що вони з дідусем переписали на маму свою стару квартиру, де я провела своє дитинство. Мама з вітчимом досі у ній живуть.
Ярослава через це дуже сильно образилася і на маму, і на своїх батьків, після цього вона перестала спілкуватися з усіма та майже 15 років взагалі не з’являлася.
Я не розуміла, як так можна, але мама мені пояснила, що така вона людина, і з цим нічого не вдієш.
Коли не стало дідуся, Ярослава одразу з’явилася.
І не тому, що їй було дуже шкода батька, її цікавило лише питання спадщини.
Та тітка була вельми розчарована, коли почула, що все своє майно дідусь заповів бабусі.
Як на мене – це цілком логічно.
Бабуся дуже важко перенесла втрату, адже вони з дідусем жили душа в душу.
Я запропонувала їй переїхати до нас, у нас велика квартира, онуки були б раді бабусі і їй з нами було б добре.
Але вона не хотіла нам заважати, тому вирішила, що краще продасть свою квартиру і купить однокімнатну поряд з нами.
Так і вирішили зробити. Поки ми чекали моменту, коли бабуся зможе почати оформляти спадщину, стали самі підшукувати їй квартиру.
Несподівано зателефонувала мама та повідомила новину, яка всіх збентежила.
Ярослава приїхала до бабусі, просила в неї грошей.
Виявилося, що вона влізла у величезні борги, і не може сама за все розрахуватися.
Ярослава не працювала, платити їй не було чим, ось вона і прийшла до бабусі.
Не знаю, що вона там їй говорила, але їй вдалося розтопити серце матері.
– Це ж моя рідна дочка, як я можу їй відмовити, – сказала бабуся.
А я не розумію. Ця рідна дочка відмовилася від сім’ї через гроші та квартиру, не спілкувалася з ними більше 15 років, коли літнім батькам потрібна була допомога, її ніколи не було поруч.
Навіть провести рідного батька в останню путь вона не приїхала.
З’явилася лише тоді, коли були потрібні гроші.
Тепер вона чекає, що бабуся продасть все своє майно і дасть їй гроші на погашення її кредитів.
З Ярославою я ніколи в житті не спілкувалась, тому вважала, що з нею має поговорити мама.
Але розмови у них не вийшло, тітка стояла на своєму, що вона має право на те, щоб мама їй допомогла.
Ми намагалися говорити про це з бабусею, пояснювали їй, що Ярослава знову зникне, як тільки отримає гроші.
Але бабуся була переконана, що вона, як мати, просто зобов’язана допомогти своїй доньці.
А я бачу, що тітка Ярослава просто користується добротою бабусі, а та просто не може їй відмовити.
Вже знайшлися покупці на квартиру, бабуся збиралася частину грошей зразу віддати Ярославі.
І тут я втрутилася у справу, сказала бабусі, що спочатку ми їй купимо квартиру, облаштуємо її, а якщо після цього ще залишаться якісь кошти, то нехай розпоряджається ними як захоче.
Я її заледве переконала зробити саме так, бабуся погодилася.
Дізнавшись про це, Ярослава відразу зателефонувала моїй мамі і сказала, що ми псуємо їй життя і що знати вона нас не хоче.
Я вважаю, що вчинила правильно, умовивши бабусю спочатку зробити все для себе.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
