Марія Іванівна, моя теща, цілком стерпна жінка, коли вона на відстані. І взагалі, вона не самотня – у неї є чоловік, мій тесть. Але мати моєї дружини з виходом на пенсію, чомусь вирішила, що її чоловік – це вторинне, найважливіше – це її три дочки зі своїми сім’ями. Її раптом захопила така турбота за своїх рідних, що вона сон втратила.
Спочатку ми радували її онуками з доставкою додому: везли всю дрібну ораву до них в село на все літо, та й самі трохи гостювали. Але діти росли, хто зараз став підлітком, хто студентами. У село вже не тягне: ну що там робити, крім купання в річці? І ось на восьмому десятку років теща почала свій вояж по сім’ях своїх дочках: від старшої, до молодшої (тобто моєї дружини). Їде ніби як з гостинцями, а потім затримується. Дід щасливий, коли його дружина їде – ніякого контролю, можна робити все, що хочеться.
У старшої доньки теща простирчали місяців п’ять. Та потім почала благати, разом з мамою сіла в потяг і відвезла її назад до діда. Тоді дві молодші сестри на неї накинулися – як ти могла, це ж наша мама, вона гарна і добра, а ти така-сяка! Але вона сказала: «А самі спробуйте пожити з нею, тоді зрозумієте».
Потім у тещі була поїздка до середньої дочки, яка, на думку мами «найнещасніша і недолуга». Але її візит ледь не підірвав всю сімейну атмосферу – бабуля взялася навчати зятя, вчила розуму свою дочку і онуку. Середня дочка вимолювали її виїхати і не руйнувати більше їм життя. Та з образою поїхала.
І ось настала наша черга. Вважалося, що теща приїде до нас просто щоб привести гостинці зі свого городу. Ну нічого, нехай привезе, у нас відносини з нею норм, ніколи не сварилися. Два тижні можна потерпіти. Тільки цей термін щось вже зовсім затягнувся.
У всіх сферах нашого життя почався тотальний контроль: вона вказувала моїй дружині, як правильно треба готувати, хоча моя дружина готує дуже добре, а з онуком, який зараз в 10 класі, вона намагалася вчити уроки. Спочатку все це тішило: бабуся робить з себе репетитора. Потім це вже стало не смішно, вона відволікає онука, і той не може зосередиться! Син почав ходити до друга, щоб там спокійно підучити уроки.
Дружина пересварилася з матір’ю і запропонувала їй самій готувати, раз вона така розумна. Доводиться є всією сім’єю страви по-селянськи, несмачні і незвичні.
Від тещі мені теж перепало. Виявляється, я багато валяюсь на дивані після роботи – цвях б хоч прибив, щоб якусь поличку повісити. А що це я за комп’ютером вечорами сиджу як підліток? Соромно має бути – пішов би замість комп’ютера другу роботу б знайшов. Навіщо? Все в будинку є, достаток вище ніж у всіх! Ні, вона бурчить, все намагається зігнати мене з дивана і з комп’ютерного крісла.
Але найважче – це ночі. Теща виспиться за день, поки нас вдома немає, а вночі у неї безсоння. Годині о третій ночі на кухні брязкіт посуду, працює міксер – це для того, щоб нас сніданками нагодувати і обід відразу зробити.
Ми прокидаємося серед ночі, не можемо заснути. Дружина кілька разів виходила на кухню, благала мати припинити це, але все марно. Наші прохання і навіть накази не змінюють нічого, вона ніби нас не чує!
Йде третій місяць її перебування у нас. Я з роботи не хочу йти додому, син після навчання біжить спочатку до друга робити уроки, потім йде додому, їсть бутерброд і йде гуляти до вечора, тільки б не перебувати вдома. Дружина теж дуже змінилася, вона вже не витримує маминої поведінки.
Уже передзвонила всім: і сестрам і батькові, щоб ті до себе бабусю покликали, але всі вони відхрещуються: тільки не це! Ми запитали у тещі, чи не час їй додому, а вона каже, що ні, до того ж, дід з господарством сам чудово справляється.
Я вже кілька тижнів роздумую над тим, як делікатно можна було б відправити тещу додому? Дружина її ніби й шкодує – мати все-таки, але і жити так вже просто неможливо.
Фото ілюстративне – obizmenah.
