З чоловіком ми маємо двоє діток, а ось наш фінансовий стан, на жаль, залишає бажати кращого: живемо ми в маленькій двокімнатній квартирі, і не можемо навіть собі дозволити зробити в ній нормальний ремонт. Діти ходять до школи, на що ми постійно теж витрачаємо немалі гроші: намагаємося, щоб діти були добре одягнені, смачно нагодовані, і займалися з хорошими репетиторами та ходили у гуртки, які їм дуже подобаються. Тому ми обоє з чоловіком старанно працюємо, не шкодуючи сил, але живемо дуже скромно, дуже рідко купуємо собі нові речі, і кожну вільну копієчку відкладаємо на «чорний» день, адже у будь-який момент можуть з’явитися непередбачувані витрати, і хотілося б, звичайно, як і усім батькам бути готовими до всього.
По можливості, я намагаюся допомагати своїм батькам: тато мій працювати не може за станом здоров’я, тому навіть невеликі суми грошей їм з мамою дуже потрібні, вони їх дуже виручають, якщо чесно. Якби я цього не робила, то мама сама б точно не впоралася з усіма їх проблемами, так як татові ліки дорого коштують, а на це у них грошей не вистачає ніколи. Я не роблю з цього секрету, але і присвячувати інших людей в свої проблеми не дуже люблю, адже мене чи моїх батьків ніхто не пошкодує щиро.
У чоловіка в родині зовсім інша ситуація. Його мати – цілком молода і здорова жінка, яка повністю поглинена своїм особистим життям і роботою. За той час, як ми з чоловіком разом, вона встигла два рази вийти заміж. Через своє активне життя, свекруха дуже рідко допомагає мені з дітьми. Фінансову участь вона теж проявляє по мінімуму – передає внукам на свята якісь іграшки, і, іноді, якийсь одяг, та й все на тому.
Єдина людина, яка мені з родичів чоловіка дійсно допомагає – це його рідна тітка, для якої повозитися з нашими діточками або допомогти з покупкою речей для них завжди було великою радістю. Вона дуже хороша та порядна людина, тому ніколи і нічого не просить у нас в замін, але я розщумію, що ми маємо борг перед нею. А ось мати чоловіка – її повна протилежність.
Нещодавно свекруха дізналася про те, що я віддаю частину своєї зарплати батькам. Вона і раніше постійно прибіднювалася перед нами, що їй ні на що не вистачає і намагалася викликати у нас жалість, щоб син підкинув їй грошенят, а після цієї інформації і зовсім нас не залишала в спокої: мовляв, чому це я своєму немічному батькові виділяю гроші з сімейного бюджету, а її син їй “на старості років” – ні. Ми намагалися їй довести, що її проблеми в порівнянні з проблемами мого тата – це дрібниця, але вона і слухати цього не захотіла. Загалом, щоб не розпочинати суперечки, нам з чоловіком довелося поступитися перед його мамою. Ми дали свекрусі гроші, які потрібні були їй нібито на лікування – довелося в цьому місяці відправити моїм батькам значно меншу суму, і відкласти покупку взуття для мене. Також вона взяла зі свого сина обіцянку, що він тепер буде допомагати їй щомісяця.
В кінцевому підсумку з’ясувалося, що свекруха на наші кошти купила нову теплицю на дачу, щоб похвалитися перед сусідами. У мене просто немає слів, навіть не знаю, як пояснити подібний вчинок. Ця жінка знає, що ми живемо дуже бідно і маємо ще й діток. Чому вона так робить? Як тепер мені спілкуватися з свекрухою, і як уникнути подальших поборів? Мені так тяжко на душі, і відмовити своїм батькам в допомозі я теж не можу, вони у нас нічого не просили, але я знаю, що я єдина їх надія. Без нас вони самі не впораються.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – onamag.
