fbpx

Моя свекруха хороша жінка, але чомусь розділила своїх онуків. Правду кажуть, що онуки від доньки завжди рідніші, ніж від сина. Як пояснити їй, що моя дитина теж її внучка і її теж потрібно любити

Спочатку я думала, що мені здається, що мама чоловіка має неоднакове ставлення до своїх внуків, але тепер я переконалася, що все насправді так. У мого чоловіка є рідна сестра, в якої є син. У нас з чоловіком народилася донечка. Різниця між дітьми пів року.

Моя свекруха хороша жінка, але чомусь розділила своїх онуків. Видно, правду кажуть, що онуки від доньки завжди рідніші, ніж від сина.

Коли сестра чоловіка народила, свекруха була найщасливішою бабусею на світі. Вона весь час сиділа у дочки, допомагаючи їй з дитиною. Її свати теж приділяли онуку постійну увагу. Одним словом, допомога надходила з обох сторін. Я так раділа такому ставленню до дітей, що перестала хвилюватися за себе. Я щиро вважала, що свекруха моїй дитині буде приділяти таку ж увагу.

І ось народилися наша донечка. Але ось очікуваної допомоги від своєї свекрухи я так і не побачила. Для неї ніби й не було народження онучки. Ні, вона, звичайно, приходить до нас гості, спілкується з ними, але немає від неї того тепла, яке повинно виходити від бабусі. Від люблячої бабусі. Зате я постійно чую від неї, який розумний синочок у її дочки. Як вона любить з ними возитися.

І всі ті 15-20 хвилин, які вона проводить у нас, я тільки й слухаю її захоплені вигуки з приводу того онука. Дитині ось уже рік, а я ще ні разу не чула від свекрухи, що вона її теж любить. Не знаю чому, але мене це дуже зачіпає.

Знаєте, коли вона нахвалює своїх сватів з боку дочки за їхнє ставлення і розуміння до онука, у мене виникає нестримне бажання ткнути їй пальцем в її ставлення і розуміння до своєї онучки. Просто у мене таке відчуття, що це буде марна трата часу і зіпсовані відносини між нами.

З чоловіком я на цю тему не розмовляла. Не хочу тривожити його своїми образами. Адже вона, все-таки його мама. Мама, яку він дуже любить і поважає. Яка, в свою чергу, не приймає його дитину так, як свою рідну онучку. Бабуся, яка приділяє їй не більше двадцяти хвилин, тому як її чекає улюблений внук, народжений дочкою. Ну як можна в такому випадку спокійно реагувати? Я не хочу псувати з нею стосунки. Але як пояснити їй, що моя дитина теж її внучка і її теж потрібно любити.

Фото ілюстративне – fiestino.

You cannot copy content of this page