Ми живемо в невеликому містечку, а у моєї свекрухи є одна не дуже гарна звичка – розповідати всім навколо про наше життя. Вона прийде до нас спочатку, все добре випитає, а потім ходить по людях і виносить наші секрети на загальний осуд. Мало того, що вона все розповідає, та ще й від себе додає ті факти, яких не було.
Тамара Павлівна, моя свекруха, жінка надто товариська. З нею ніяке радіо не потрібне – приходить, і може годинами розповідати щось. Не факт, що щось цікаве, зате у величезних кількостях. Має повне місто знайомих різного ступеня близькості. І зі всіма вона щедро ділиться інформацією. Простіше кажучи, мама чоловіка із задоволенням розносить плітки.
Чоловік якось сміявся, що в дитинстві міг бути точно впевнений, що якщо мама вийшла кликати його у двір, то в нього години дві-три в запасі ще є. Мама стоятиме на подвір’ї і розмовлятиме, навіть не зауважуючи, скільки часу минуло. Поки всіх знайомих не обговорять, не розійдуться.
Мені б, напевно, було все одно, якби останні три роки головним об’єктом пересудів свекрухи не стала наша сім’я з чоловіком. Тут свекруха була унікальним джерелом інформації, тому щедро ділилася зі своїми подругами подробицями нашого життя.
Ще до нашого весілля, після першого знайомства Тамара Павлівна всьому містечку розповіла, з ким одружується її син. Розповідала вона все дуже детально, бо люди знали, що вона готувала, а що я поїла, а як син дивився на мене, а як я перевернула чашку. Я взагалі здивувалася, що така нісенітниця могла бути комусь цікава, але ж хтось про це говорив.
Під час підготовки до весілля свекруха допитувалась, чому з мого боку так мало гостей. Я сказала правду – спілкуюся тільки з найближчими родичами, троюрідних братів, сестер, бабусь, тітоньок не знаю до пуття, тому й не кличу.
Свекруха цю інформацію якось по-своєму переварила і почала ділитися з подружками, що я мало не сирота. Ну, яка я сирота? У мене і мама, і тато, і бабусі з обох боків. Сумніваюсь, що багато людей у сучасному світі підтримують спілкування з далекою ріднею.
Особливо здивувалася моя мама, коли плітка до неї дійшла. Ось так ростиш собі дитину, а потім з’ясовуєш, що вона у тебе сиротою вважається. Звідки плітка пішла вона тоді ще не знала, тому навіть мене трохи образилася, думала, що я щось таке сказала. У нас якраз на той момент були натягнуті стосунки. Ледве довела їй протилежне.
Про те, яка у мене сукня, скільки буде гостей, що буде на столі, теж знали всі, хто готовий був слухати. Нічого особливого в цій інформації немає, звичайно, але мені все одно було неприємно. Навіщо вкотре виставляти своє життя на загальний огляд?
Потім з подачі свекрухи обговорювалося, що ми живемо на оренді не просто так, а тому, що не хочемо спілкуватися з батьками. Мене колега на роботі вирішила підтримати, розповівши, що вона теж мала погані стосунки з батьками, і саме окреме проживання допомогло їй налагодити з ними спілкування. Я здивувалася, до чого мені ця інформація, а за кілька днів до мене дійшла і сама плітка.
– Навіщо про наше життя сповіщати все місто? – питаю її.
– Не все місто, тільки з кількома подружками поділилася. Що мені тепер – не розмовляти? – виправдовується свекруха.
Ось і про що тут говорити? Людина вважає, що вона абсолютно у своєму праві – спочатку засунути носа, куди її не просять, зробити неправильні висновки, а потім ще й розповісти про це всьому місту.
Бачачи мій стан, чоловік із мамою, мабуть, серйозно поговорив, бо в наше життя його мама не лізла цілих пів року. Я чекаю дитину, вона якось про це дізналася і навіть цю новину вона примудрилася розтрезвонити. Мій власний чоловік дізнався про це від своєї мами, а не від мене.
– Ну, не могла я втриматися! Це ж така радість, – знову виправдовувалася потім свекруха.
Наше особисте життя з чоловіком завдяки його мамі давно перестало бути особистим. В мене таке враження, що все місто знає про те, як ми живемо і що у нас в сім’ї відбувається.
Зі свекрухою вже не раз на цю тему говорили, але та одна відповідь – а що я такого сказала, теж мені, секрет, що мені тепер взагалі нічого не говорити.
Я вперше зустрічаюся з такою ситуацією і я розгублена, просто не знаю, що мені робити.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
