Двох своїх доньок я виховую сама, бо чоловіка мого не стало ще 12 років тому.
У нас є трикімнатна квартира, яка нам залишилася від чоловіка.
Житло наше в елітному районі йому дісталося в нагороду, він колись працював на високих керівних посадах, де і отримав цю квартиру.
Мені 54 роки, і я про особисте життя навіть не думаю. Бо всю себе присвятила роботі і дітям.
Моя старша донька Мар’яна, якій 27 років, виходить заміж, хлопець зробив їй пропозицію.
Наречений на два роки молодший за неї, але я вважаю це несуттєвою різницею, головне, щоб вони любили одне одного.
Справа в тому, що самі молодята ще собі на житло не заробили, тому виникла проблема – де вони будуть жити після одруження.
Я пропонувала – нехай живуть у мене, а що, квартира велика, місця всім вистачить. Але Мар’яна не хоче зятя додому приводити, адже тут живе ще і моя молодша донька, 25-річна Оксана.
Мама нареченого, моя майбутня сваха, на заробітках в Італії вже багато років. Коли вона почула, що син планує одружуватися, приїхала, щоб зі мною зустрітися і обговорити всі деталі.
При нашій першій зустрічі вона поводила себе дуже зверхньо, при кожній нагоді хотіла похвалитися тим, що гроші у неї є.
Ще б пак, вона вже років 15 на заробітках, то ж щось вже заробила за цей час.
А я працюю на державній роботі, отримую 10 тисяч гривень, то ж змагатися з свахою в багатстві мені не доводиться.
Сваха відразу перейшла до справи і запропонувала скинутися порівну, і купити молодятам двокімнатну квартиру.
Ідея хороша, але звідки я візьму гроші?
Ті заощадження, що залишилися від чоловіка, ми вже давно витратили, а моєї зарплати ледве вистачає на оплату комуналки і на харчування.
Я так і сказала свасі, що грошей у мене нема. Тому запропонувала, нехай вона за свої гроші поки купує їм однокімнатну, а там далі побачим.
Свасі ця ідея геть не сподобалася, вона почала мене переконувати, що одна кімната дуже мало, адже у нас скоро внуки підуть, і їм доведеться всім тулитися в тісній кімнаті.
Натомість вона мені запропонувала розміняти свою трикімнатну квартиру, собі взяти меншу, а решту віддати дітям на квартиру.
Але мені цей варіант зовсім не підходить. Квартира, в якій ми зараз живемо, дорога мені як пам’ять про чоловіка, та й зрештою, це мій дім, де все таке рідне, я не готова зараз з цим усім прощатися.
Наша зустріч з свахою закінчилася нічим, ми ні про що не домовилися, пішла вона від мене зла.
Дочка теж, бачу, ображається, каже, що через мене у неї весілля зіpветься.
А що мені робити, якщо продавати свою квартиру я не хочу? У мене ж ще є молодша донька також, мені і про неї треба думати.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
