Моя донька вийшла заміж 6 років тому. Я залишила молодятам свою двокімнатну квартиру, а сама поїхала на заробітки в Італію.
Я вдова, чоловіка мого не стало ще коли донька в школу ходила.
На той час в мене і з роботою не зовсім ладналося, тому мені не було що втрачати і не було за що триматися, так що я спокійно поїхала в Італію.
Моя сваха також живе сама, вона розлучилася з чоловіком ще багато років тому.
Я відразу кликала її з собою в Італію, кажу, вдвох ми швидше заробимо дітям на квартиру.
Але мама мого зятя заявила, що вона не збирається ні на кого працювати, а якщо діти хочуть мати своє житло, то нехай самі на нього і заробляють.
Мене її позиція трохи здивувала, але вирішила на неї не зважати, не хоче – не треба. А я сама зароблю собі на квартиру, тоді дітям залишу свою стару.
Минуло 5 років, і я втілила свою мрію в життя – приїхала додому і купила нове житло.
Сваха відразу прибігла до мене, і стала питати, коли дітям вже можна буде організовувати переїзд.
Та я її вочевидь засмутила, бо наголосила, що квартиру я купила для себе.
Ольга, моя сваха, кілька днів на мене ображалася, а потім прийшла і стала просити, щоб я її з собою в Італію взяла, мовляв, вона і собі хоче купити квартиру.
Сваха була вражена, що мені за 5 років все вдалося, тепер вона шкодує, що не поїхала відразу разом зі мною.
Одним словом, взяла я з собою Ольгу в Італію, і дуже про це шкодую.
Мови вона не знає, робити нічого не хоче, яку роботу я їй не знайду – все не підходить. Попрацює вона кілька днів і йде з роботи, каже, що терпіти нікому не буде.
Я згідна з нею, робота баданте не проста, часом доводиться робити те, що не входить в твої обов’язки. Ось, наприклад, я – доглядаю літню італійку, і мені гроші платять за це лишень, а вона мене заставляє і вікна мити, і траву на газонах косити, і її старе срібло відчищати.
І я мовчу, бо хочу щось заробити. А сваха не хоче нікому терпіти, тому і сидить без роботи. В Італії вона вже 3 місяці, а так нічого ще і не заробила. Лише зичить у мене гроші, але як вона збирається їх віддавати, я не знаю.
Що мені робити? Щось я вже зовсім не рада, що привезла Ольгу в Італію.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна