fbpx

Моя сусідка Віра зібралася заміж. У чоловіка є своя квартира, планували жити там. Та мама Віри стала просити, щоб донька не йшла, а залишилася з нею. Артем погодився на вмовляння дружини, здав свою квартиру в оренду і переїхав жити до тещі

Є у мене сусідка, Віра. Я знаю її з дитинства, мені шкода її.

Віру мама ростила одна, адже, як тільки вона народила доньку, чоловік залишив її і пішов до іншої, вона була молодша за дружину і мала свій бізнес. Відтоді мама сама виховувала Віру. Старалася, багато працювала, щоб у її доньки все було. Більше мама Віри заміж так і не вийшла, всю себе присвятила доньці.

Згодом Віру покликав заміж Артем. Вони довго зустрічалися і Віра зрозуміла, що це саме та людина, яка потрібна їй в житті. Артем був турботливим, відповідальним, серйозним, перспективним чоловіком.

У нього була свою квартира і після одруження молоде подружжя планувало жити там. Та мама, коли дізналася про це, стала просити доньку, щоб вона не залишала її, щоб жила разом з нею, адже у неї нікого більше немає і вона не уявляє свого життя на самоті.

На вмовляння тещі погодився й Артем, свою квартиру вирішив здати в оренду, і стали вони жити з матір’ю дружини.

Спочатку все було добре, згодом Віра народила донечку, але ставлення її мами дуже до зятя змінилося.

– Я щось ніколи не чуда, щоб чоловік тобі хоч одне добре слово сказав, – говорила вона щоразу доньці. – я вже мовчу, що до мене він зайвий раз не заговорить.

Віра знала, що в неї добрий чоловік, але мамі не перечила, мовчав і сам Артем.

Та згодом тещі в зятеві стало нічого не подобатися: він багато їсть, не те говорить, не там роззувається, довго сидить в ванній, не вчасно полагодив кран, забув вкрутити лампочку і ще багато різного роду непорозумінь.

Артем просив дружину жити окремо, але Віра не могла залишити маму, адже та постійно вмовляла доньку залишитися, коли та починали збирати речі.

Та одного разу Артем сам зібрав свої речі і залишив сім’ю. Віра засмутилася, а от її мама була дуже щасливою:

– Я завжди тобі казала, що він людина недобра. Пішов, та й добре. Треба жити для своєї доньки і матері, ми й самі будемо щасливими. Я ж впоралася одна і ти впораєшся, – переконувала мама Віру.

А я розумію, що Віра повторює долю своєї мами і ніякого там щастя немає.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page