fbpx
Життєві історії
Моя сусідка Галина вже 6 років на заробітках в Італії. Щоразу приїжджає додому з великими грошима і я добре знаю, що євро у неї є завжди. Якось свекруха моя занедужала і пізно ввечері я пішла до Галини

Моя найкраща подруга Галина вже років 6 працює за кордоном. Живемо ми з нею близенько, в селі по сусідству. Коли Галина їздить в Італію, я часто сиджу з її дітьми, наглядаю гарно за ними.

Інколи забирала їх до себе на вихідні на цілий день, адже теж дві маленькі донечки і сама маю, вони граються разом, їм веселіше так.

А живемо ми разом з моїми свекрами, батьки мого чоловіка дуже нам допомагають, тому з дітками мені не важко зовсім, адже мама теж завжди підтримає та допоможе, в разі потреби.

Зараз Галина добудовує пристройку в хаті, поміняла старий паркан на красивий сучасний, збудувала новий хлів та комору.

Моя сусідка привозить чималі гроші завжди, а її чоловік наймає робітників і разом з ними все робить сам, щоб дешевше було.

Мій чоловік теж інколи допомагає, коли до нього за допомогою звертається сусід. То піднести щось потрібно, то позичити інструмент. Мій Петро ніколи за це ні копійки не взяв, ну хіба з сусідів можна брати плату, тим паче ми ж друзі. Якось зовсім не по-совісті це.

А минулого літа Галина з чоловіком машину гарну придбали,  не дорогу, але все ж. Петро цілу осінь ходив до сусіда, допомагав будувати великий гараж, щоб той міг зекономити на робітниках.

А на початку осені занедужала моя свекруха, ми тоді якраз витратили усі свої заощадження, бо купили холодильник, який зламався напередодні.

Я звернулася до Галини, вона була якраз у селі. Попросила позичити гроші, 5 тисяч до чоловікової зарплати.

Та Галина відразу сказала, що виручити мене не зможе, бо замовила нові меблі для себе. І взагалі вона не розуміє, чому я так хвилююся за свекруху, це ж нерідна мати мені, а практично чужа мені людина, щоб ще гроші для неї позичати.

І це мене засмутило найбільше, бо коли свекруха моя готувала вечерю її дітям, сушила мокрі чобітки малим, коли мама за кордоном рідна гроші заробляла, то вона так не думала.

Я знаю досить добре знаю, що в Галини гроші є, вона має право мені відмовити, це її вибір, але лише тепер я зрозуміла, як вона ставиться до моєї родини. Прикро від того, що весь цей час ми не бачили цього усі.

А на днях, коли йшли сильні дощі, у сусідів завалився дах на літній кухні, щось там неправильно поклали робітники.

Відразу прибіг сусід до мого Петра, просив допомогти йому з дахом. А мій Петро навіть з хати не вийшов, сказав, що йому ніколи. Я лише зараз думаю, чому ми були такі нерозумні всі ці роки?

Це буде для нас важливим уроком. Просто шкода, що нашу доброту не оцінив ніхто. Ще й образилися на нас наші сусіди.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page