fbpx

Моя старша сестра дуже довго не могла вийти заміж, ніхто її не кликав за дружину, а вона дуже хотіла мати сім’ю. А потім, вже коли їй було 49 років, вона зустріла чоловіка на рік молодшого за себе. Вони вирішили відсвяткувати весілля, коли у Світлани буде ювілей – 50 років. Ми знали, що в нього є двоє дорослих дітей, які й досі живуть з батьком, свій великий будинок. Коли ми прийшли на їх вечір всією родиною, до дуже здивувалися, коли побачили того нареченого. Світлана пішла жити в їх будинок. Я лише один раз якось прийшла до неї в гості, коли нікого не було вдома, щоб запитати чи тепер вона щаслива

Мені шкода, що життя моєї старшої сестрички склалася не дуже добре. У 23 роки вона зустрічалася з чоловіком. Згодом виявилося, що він одружений, до того ж не дуже добра людина. Але було вже пізно,сестра Світлана дізналася, що чекає дитину.

Він наобіцяв їй всього, говорив, що дуже радий такій новині, але тут же десь подівся, тільки гроші залишив – якісь копійки.

Сестра намагалася знайти його, але все марно. Народила сина, але якось не дуже хотіла дивитися за дитиною. Залишить малюка на нас з мамою, а сама піде до подружок в гості на посиденьки. Ні, вона оминала все нехороше стороною, просто у неї був такий непростий період в житті.

А згодом Світлана зрозуміла, що мама вона не дуже хороша, особливих почуттів до дитини немає. Лише образа на його батька, що так зіпсував їй долю. Уже під 30 років, заміж ніхто не кличе, прикро.

Племінник так і залишився виховуватися у нашої мами, а сестра на той час шукала своє щастя. Але Світлану заміж ніхто не кликав, а її це засмучувало, вона не хотіла залишатися одна. Перестала спілкуватися з подругами і мені навіть заздрила, рідній сестрі – у мене є чоловік, двоє дітей і все у нас чудово, яживу щасливим сімейним життям.

Коли Світлані виповнилося 49 років, вона познайомилася з чоловіком на рік молодшим за себе, і – о, диво – він покликав її заміж. Вирішили це подія приурочити до її ювілею – п’ятдесятиріччю, як раз була п’ятниця. Чесно кажучи – ми всі здивувалися, коли побачили цього нареченого: розлучений, двоє дорослих дітей 24 і 19 років (син і дочка), «гордість» батька, які сидять й досі на його грошах – не навчаються і не працюють. Їхня мати живе десь окремо, вважає, що виростила дітей – можна й з батьком їх залишити, нехай забезпечує їх вже дорослих. У них свій будинок в передмісті, нічого особливого, на сільський схожий. Там немає ніякого порядку, що на подвір’ї, що на городі, що в хаті, мабуть, моя сестра їм всім потрібна була як домогосподарка.

У чоловіка моєї сестри була головна вимога – щоб дружина не працювала, а була господинею в домі. Ну ще б вона працювала: з ранку господарство у них (гуси, кури, індики), потім городи, прибирання всього будинку, приготування їжі на всю сім’ю. Відповідно, матеріально сестра залежить від чоловіка, який хоч і отримує не дуже багато, але пишатися своєю «забезпеченістю». Сестра доглядає за його дорослими дітьми, як за малими, навіть в їх кімнатах прибирає. Що донька, що син її чоловіка не люблять Світлану і ставляться до неї відповідно. Ось воно – заміжнє щастя! Найприкріше, що сестра майже не цікавиться життям рідного сина, все цим «чужим дітям» дістається.

Якось я поцікавилася у Світлани – чи щаслива вона тепер, коли вийшла заміж? Вона мені сумно відповідає, що щаслива. Ну так, волосся під хусткою, постійно в халаті одному й тому ж, як бабуся! Свята у них – це друзі її чоловіка, які упиваються в устілку, а вона біля плити. Так чи потрібен цей статус – бути заміжньою? Адже я ж бачу, що від колечка на пальці радості у сестри не додалося, тільки рабська праця якийсь.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page