– Моя двоюрідна сетра з чоловіком живуть як кішка з собакою останнім часом, на жаль! – розповідає моя подруга Галина. – Тому і дітей туди не вожу своїх вже чимало часу, сестра сама до нас в гості лише приходить, щоб відпочити, напевно. Я категорично проти, щоб мої доньки бачили і чули, які в них відносини в сім’ї з чоловіком. Кілька разів мій чоловік їздив туди мирити їх, але безрезультатно, нічого не змінилося відтоді зовсім.
– Ну а чому твоя сестра так живе і мовчить, ось так просто закриває на все очі, якщо все так погано? Розлучилася б з ним, та й жила нормально. Матеріально вона від нього не залежить, виходить, вже давно, син дорослий вже теж, все зрозуміє. Чого так жити?
– Так справа в тому, що розлучені вже вони давно. Пару років минуло відтоді.
– Розлучені? А чого живуть разом тоді, кому воно потрібно?
– Ну от так вийшло. Квартира маленька у них, на дві розміняти абсолютно неможливо. А поступатися одне одному не хочуть вони зовсім. Не знаю, мені складно судити, адже це їх сім’я. Напевно, я б так не змогла. Але мені простіше, мені в разі чого є куди піти – до мами своєї.
– Ой, та багато таких, які розлучаться, а живуть разом, – каже інша моя знайома. – У мене сусідка так живе. Тільки життя чоловікові полегшила. Вона з дітьми, а він їй тепер нічим не зобов’язаний – як сусід. А йти нікуди. У батьків з двома дітьми її ніхто не чекає.
Я от не розумію таких жінок, як можна жити разом з чоловіком, коли ти вже розлучена і дивитися не хочеш на нього, а він нічим не допомагає, як з чужою людиною живеш зовсім, виходить. Я б краще в маленьку хату в село б до мами поїхала, але б ніколи не жила ось так під одним дахом, аби у місті і в квартирі.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – m2bomber.
