Моя племінниця Наталя вийшла заміж дуже вдало. У свої 20 років вона відразу переїхала жити до чоловіка у його трикімнатну квартиру. Дівчина вона хороша, я за неї була дуже рада.
Щоправда, з її мамою, моєю молодшою сестрою, у нас склалися не найкращі стосунки.
Анна завжди вважала, що вона чимось краща за інших, в тому числі і за мене. Ми з нею і спілкувалися не часто, відколи вона заміж вийшла до нас і не приходила.
Мама їй у придане віддала великий шматок землі, який сестра продала, бо він їй був не потрібний. Її чоловік був родом з багатої сім’ї, і цим вона теж дуже пишалася, навіть в гості до себе нас ніколи не кликала.
Я залишилася жити біля мами, в нашій невеликій хатинці. Коли вийшла заміж, ми з чоловіком почали будуватися, тепер наш будинок і не впізнати.
Нашої мами вже давно немає на цьому світі, я нещодавно на пенсію вийшла. Діти мої живуть окремо, вже теж давно мають свої сім’ї, а ми з чоловіком живемо собі двоє, господарство тримаємо, город обробляємо, так і живемо.
Проблема прийшла звідки не чекали. Заявилася через стільки років до нас моя сестра, і каже, що тепер буде жити з нами, бо зять попросив її виселитися до кінця цього року, а йти їй більше нікуди.
Анна розлучилася з чоловіком років 20 тому. Вони якраз свою Наталку заміж видали і почав її чоловік хату будувати, потрібно було майстрам їсти готувати. А Анна працювати не звикла. Її чоловік подивився на все це, і найняв жінку-кухарку.
Та готувала майстрам щодня і сніданок, і обід, і вечерю, часто залишалася ночувати у них. Так чоловік Анни і прикипів до неї, хоч вона була років на 15 молодша. Вона йому коли дитину народила, він сестрі моїй відразу сказав, що розлучається.
Будинок він завбачливо оформив на свою маму, так що Анна залишилася при своїх інтересах. І нічого кращого не придумала, як піти жити до доньки. Дивно, але зять погодився.
Почала Анна там свої порядки встановлювати, зятя відразу на заробітки відправила. Так він 20 років і їздить. А вони дві з Наталкою ніде не працюють, живуть за його рахунок.
Влітку до Наталки донеслася чутка, що у її чоловіка на чужині є інша. Це виявилося правдою. Зять Анни розлучився з Наталею і дав їм час до Нового року виселитися. Квартиру він буде продавати, бо вже вирішив додому не повертатися.
Наталя піде жити до доньки, якій чоловік купив однокімнатну квартиру, а Анна вирішила, що має право через стільки років претендувати на частку в батьківському будинку. Але ж це смішно, тут все збудоване нашими руками. А сестрі колись дісталася земельна ділянка, за яку вона отримала доволі кругленьку суму, так що все справедливо.
Проте Анна так не вважає, і збирається на Різдво з валізами до мене. Мені її по-людськи шкода, у неї зараз непроста ситуація, але хто ж їй у цьому винен?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.