Я в шлюбі з своїм чоловіком вже п’ять років, у нас є чотирирічна донька.
В принципі, я вважаю, що доволі вдало вийшла заміж.
Чоловік у мене хороший, турботливий, єдине, що мене засмучує, що у нас немає власного житла і ми досі живемо на знімній квартирі.
Особисто у нас грошей на покупку квартири немає, і не скоро будуть.
Ми з чоловіком працюємо в коледжі викладачами, у нас невисока зарплата, принаймі, для того, щоб придбати житло, точно не вистачить.
У моєї свекрухи є ще одна квартира, яку вона отримала в спадок від своєї матері, яка останні років п’ятнадцять жила разом з нею.
Але віддавати нам цю квартиру свекруха не збирається. Вона її здає і отримує за це непогані гроші. То ж від своїх додаткових доходів свекруха не збирається відмовлятися.
Вона ще перед нашим весіллям нас попередила, щоб ми і не надіялися зараз на цю квартиру, мовляв, у неї пенсія маленька, їй якось треба виживати.
Ми навіть пропонували їй поки пожити разом. Так і за послуги платити значно менше, і дитина буде зайвий раз під наглядом у бабусі.
Але на цю пропозицію вона нам різко відповіла, що тепер, на старості, хоче трохи пожити і для себе. І взагалі, чоловік повинен сам забезпечувати свою сім’ю окремим житлом.
В мене склалося таке враження, що мама мого чоловіка зовсім не любить свого сина.
Про переїзд до моїх батьків теж не йдеться, вони живуть в однокімнатній квартирі.
Донедавна з ними жила ще моя молодша сестра.
Але три роки тому вона поїхала у Францію на заробітки, працює там бебісітером, доглядає дітей.
За цей час вона вже наскладала пристойну суму і вже шукає підходящий варіант квартири.
Якось сестра мені зателефонувала і я не витримала, розплакалася, розповіла, як мені важко.
Вона запропонувала мені, щоб я теж їхала до неї у Францію на заробітки. Тільки так я зможу скласти необхідну суму на омріяне житло.
Але в такому разі, я буду змушена залишити чоловіка і дитину теж.
На свекруху я розраховувати не можу, а моя мама сказала, що за необхідності забере на два-три роки дитину до себе, поки та ще не в школі.
Сестра наполягає, щоб я не вагалась, а приймала рішення.
Я не знаю, що мені робити. І сім’ю не хочеться залишати, і своє житло хочеться мати.
От я і думаю, що мені робити: їхати чи не їхати…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.