Вдало вийти заміж – це ще та лотерея. Моїй сестрі Лесі з цим явно не щастить. Леся – моя старша сестра. Вона у мене дуже добра, постійно всім завжди допомагає. Вона постійно їздила в різні притулки, займалася волонтерською роботою, допомагала безпритульним тваринам. Через те, щоб була так всім цим зайнята, то навіть не отримала ніякої освіти.
Вона з тих людей, які «все – людям, собі – нічого». Леся вийшла заміж, чоловіка вибрала собі такого, що ще за ним треба було дивитися, ніякої допомоги від нього не було. У шлюбі у них народилося двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Але діти не врятували їхній шлюб, чоловік Лесі, як і його батьки, почав заглядати у чарку і незабаром скотився на саме дно.
Леся намагалася з усіх сил його рятувати, тільки це не допомагало, навпаки, ставало ще гірше. Випробувавши всі методи, вона нарешті зрозуміла, що треба рятувати себе і дітей. Вона розлучилася і повернулася до наших батьків. Я тоді вже вчилася в сусідньому місті в університеті. З моєї кімнати батьки зробили дитячу для дітей.
Зрозуміла моя сестра, що не треба було їй народжувати дітей від такого чоловіка, але було вже пізно. Самій дітей піднімати, коли у тебе навіть освіти немає, дуже важко. Тому, напевно, вирішила вона чоловіка собі знайти скоріше. Шукала, шукала і знайшла – вдівця з трьома дітьми.
Як вона зважилася взагалі за нього заміж вийти, я взагалі не розумію. Про що вона думала? На що сподівалася? Дві старші доньки чоловіка відразу ж не злюбили Лесю. Маленький хлопчик Артем, правда, відразу ж полюбив мою сестру.
Жили вони у великому будинку, в селі. Там був великий город і немаленьке господарство. Перетворилася моя сестра там просто в дімробітницю. Чи жарт, обійти сім’ю, де п’ятеро дітей і чоловік. Дочки чоловіка взагалі нічого не робили по дому, зовсім не допомагали їй по господарству.
Через кілька місяців такого життя я просто не впізнала свою сестру: Леся схудла сильно і постаріла. Я, коли до неї в гості приїхала, просто ошелешена була від того, як вона змінилася. Відразу було помітно, що вона дуже втомилася.
Потім сестра мені зізналася, що тримається з останніх сил. Виявляється, дочки чоловіка постійно ображають її дітей, а Лесі постійно роблять різні капості. Діти у сестри теж дуже добре виховані, коли її чоловік спробував зайнятися їх вихованням, то у них назрів великий розкол – кожен почав заступатися за своїх дітей.
Мені дуже шкода свою сестру. Мені здається, що справа вже до розлучення йде. Видно, що Леся та її чоловік втомилися один від одного, втомилися від спільного життя, яке їм нічого доброго не принесло. Вони не можуть знайти спільної мови: ні між собою, ні з дітьми порозумітися не можуть.
Як вони можуть жити разом? На що вони взагалі сподівалися, коли одружувалися? Дуже важко виховувати чужих дітей. Я в цьому переконалася на життєвому досвіді своєї сестри.
Маю велику надію, що Леся знайде вихід із ситуації. Шкода, що вона мене не послухала, коли я просила її не поспішати ні з першим, ні з другим заміжжям. Тепер вона пожинає плоди своєї доброти і наївності.
Фото ілюстративне – GoHome.
